Фото: commons.wikimedia.org
Зібралося досить потужне представництво
Олександр Хара зазначив, що Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи є об’єднанням урядових, парламентських та експертних спільнот держав, які підтримують територіальну цілісність України та не визнають анексію Криму. "Це утворення доволі сильно дратувало наших північних варварів, бо вони вважають, що кримське питання закрито, буцімто там відбувся "референдум", зараз все записано в конституції РФ, адже це нібито споконвічна російська територія. Зібралося досить потужне представництво ― міністри закордонних справ і представники оборонних відомств різних країн, були чиновники і дипломати десятка європейських і не лише країн. Тобто все виглядало дуже пристойно. І всі посили, озвучені учасниками, базувалися на простих тезах. Найперша з них: Крим ― це Україна. Ніхто не визнає незаконну анексію. Усі визнають, що з незаконною анексією РФ отримала можливість погрожувати країнам регіону і не лише йому. І зрозуміло, що нас підтримували у нашому праві на самооборону. Це право записане не лише в нашому законі про оборону, найголовніше ― 51-ша стаття Статуту ООН свідчить, що кожна нація має право на самозахист. Саме тому нам надають допомогу як країні-члену ООН, що зазнала неспровокованої агресії з боку РФ. Було кілька шарів цієї конференції. Перший день ― це експертна спільнота. Ми обговорювали підготовлену українськими експертами візію безпеки у Чорноморському регіоні. Насправді це бачення не є новим, воно базується на старій, ще з часів холодної війни, формулі, оголошеної ще Президентом США Рональдом Рейганом: Європа ― неподільна, цілісна і перебуває у мирі. А щодо механізму досягнення цього, у нас є певні пропозиції, починаючи від так званої "жорсткої" безпеки, пов’язаної із сектором безпеки та оборони, до "м’яких" речей на зразок економічних тощо. Найближчим часом вже буде узгоджено та оприлюднено документ, і сподіваємося, що ми та експерти з інших країн лобіюватимуть реалізацію цих заходів у своїх країнах".
На фото: Олександр Хара, ФБ-сторінка
Чорноморський регіон ― хто яку роль відіграє?
Це країна-агресор Росія, яка зараз веде геноцидальну війну проти України, але з 1990-х років вона окупувала частину територій Республіки Молдова та Грузії. Це маленькі й доволі слабкі у воєнному та економічному плані держави, які були не здатні захистити себе. І на жаль, ми та Грузія не отримали план дій щодо членства в НАТО у 2008 році. Україна не стала членом НАТО, але це єдина можливість захистити себе від божевільної ядерної імперії. Далі бачимо Болгарію, яка є найменш боєздатною державою в НАТО, до того ж вона дуже "ватна". Слава Богу, що там зараз уряд, який нам допомагає озброєнням та іншими речами, тобто він іде в розріз із загальними суспільними настроями. Тобто нам пощастило, але цей гравець у регіоні ― слабкий. Румунія. Це прекрасна країна, яка на нашому боці, допомагає нам, чим може, але вона також не є потужною у військовому чи економічному плані, тож самотужки не може допомогти нам стримувати російську агресію. І, звісно, Туреччина. З одного боку, славнозвісні "байрактари" для України. З іншого боку, Анкара враховує частково інтереси Росії. У тому числі зі своїх економічних міркувань, а також через необхідність врахування присутності РФ у Сирії.
На фото: Чорноморська безпекова конференція, ФБ-сторінка міністра оборони України Олексія Резнікова
Що можна зробити для посилення безпеки у Чорноморському регіоні вже сьогодні?
За часів Президента України Віктора Ющенка ми пропонували американцям українську територію, зокрема і Крим, для того щоб там були розміщені елементи національної системи протиракетної оборони. До речі, у Польщі та Румунії є елементи цієї системи, які спрямовані проти країн Близького Сходу, насамперед Ірану, а також Росії, враховуючи її погрози. У 2005-2006 роках такий діалог вели, але він не вдався, на жаль, з низки причин. Зараз у нас є така можливість, оскільки ми отримали найсучасніші системи ППО і ПРО. Це показує довіру Сполучених Штатів та інших партнерів до України. Те, що ми є форпостом Європи і захищаємо від російських варварів не лише себе, але й наших європейських партнерів ― доволі вагомий аргумент розглянути позитивно нашу ідею. Питання в тому, що РФ використовує так звану технологію "заборони доступу, заборони маневру", тобто вони використовують свої повітряні комплекси С-300, С-400 як наступальну зброю. Фактично на 300 км углиб території країн-членів НАТО вони можуть контролювати переміщення сил та засобів і становити для них загрозу. З Кольського півострова, де розміщено ядерний кулак Російської Федерації, потім Калінінград, потім Крим і далі аж до Сирії вони мають ці "бульбашки" небезпеки. Таким чином вони погрожують силам та засобам НАТО.
Наша ідея інтеграції систем ПРО і ППО України та інших країн полягає в тому, щоб протидіяти цій загрозі. Ідея така: зараз, поки Україна не є членом НАТО, ми маємо досягнути взаємосумісності з точки зору і технологічності, і командування. А в майбутньому, коли Україна стане членом НАТО, завершити формування європейського театру. Гадаю, ця ідея має імпонувати нашим західним партнерам. Тим паче, що вже є матеріальна база, яка перекриває більшу частину території Західної та Центрально-Східної Європи від РФ.
Ми намагалися просунути ще кілька ідей, наприклад, створення окремого підрозділу чи штабу НАТО, який би безпосередньо опікувався чорноморською тематикою ― як з точки зору підготовки захисту країн-членів НАТО, так і навчання партнерів, а також військових місій. Одна з ідей ― створити спеціальне формування із розмінування Чорноморського регіону. Адже від початку повномасштабної агресії протягом року і Росія, і Україна використовували мінні загородження. Але це становить загрозу для цивільного судноплавства, тому цими речами треба займатися вже зараз.
