Фото: pexels.com
"Роумінг, як вдома" для країн ЄС
"Роумінг — це надання послуг в ситуації, коли абонент зареєструвався в чужій мережі. Мережі не свого рідного оператора, з яким в нього укладений контракт, а якогось іншого. Традиційно мова йде про міжнародний роумінг, коли абонент зареєструвався в мережі десь за кордоном. Але після початку війни нарешті в Україні був реалізований ще й національний роумінг, тобто абонент "Київстар" чи Vodafone може зареєструватися в мережі Lifecell, якщо свій оператор не працює. Тобто роумінг — це надання послуг, коли зареєстрований в іншій мережі, зазвичай за кордоном. Традиційно в такій ситуації з абонента стягується окрема плата за надання послуг, тому що фактично послуги надає інша закордонна компанія, з якою також треба розрахуватися.
З 2017 року в Європейському Союзі діє принцип відомий як "роумінг, як вдома". Відповідно до цього режиму, будь-який абонент Європейського Союзу, перебуваючи в будь-якій країні-члені ЄС, не сплачує додаткові гроші, тобто він обслуговується на тих самих умовах, що і вдома. Це було зроблено, по-перше, щоб захистити людей від таких неприємних речей, як bill shock (у телекомунікаціях це шок від рахунків — ред.), коли непередбачувані, несподівані і неконтрольовані витрати могли сягати десятків тисяч євро. По-друге, можливо, головна причина — зняти бар'єри для економічної і будь-якої соціальної активності всередині Євросоюзу, тобто геть кордони", — пояснює Роман Хіміч.
"Європейські компанії зазначають великих збитків"
Після повномасштабного вторгнення Росії, коли постала проблема, як підтримати мільйони біженців, які були змушені покинути країну, нашим операторам вдалося оперативно досягти угоди з європейськими колегами про зміну умов обслуговування. І абсолютна більшість українців насправді перші місяці обслуговувалися в роумінгу, і з них не стягувалася окрема плата. Тобто фактично цей режим" роумінг, як вдома" перші 2-3 місяці був доступний для всіх. А потім почалася звичайна історія, зазначає Роман Хіміч. За його словами, "зараз мова йде навіть не про прибутки операторів, а про мінімізацію збитків. Окрема роумінгова плата стягується через те, що виникає ще один учасник, так званий хост-оператор. Тобто закордонна мережа, в якій ви зареєструвалися, коли перетнули кордони України. У нього теж є свій економічний інтерес, і важливо, що він знаходиться в сильній позиції, і в українського оператора особливого вибору немає. Будь-який ринок мобільного зв'язку — це олігополістичний ринок з дуже обмеженою конкуренцією. Три, дуже рідко чотири гравці. Як результат, домовлятися складно. Крім того, за кордон переважно їдуть люди з грошима. Тому традиційно в мобільній індустрії був консенсус, що з цих людей можливо і потрібно взяти якнайбільше".
"Лише 2-3 гігабайти або плати більше"
Зараз українців за кордоном набагато більше, аніж іноземців в нас. Українці за кордоном споживають набагато більше послуг мобільного зв'язку, аніж іноземці тут. Також українці звикли споживати дуже великий обсяг послуг за невеличкі за європейськими мірками тарифами. Зокрема, інтернет у нас точно дешевший. В Європі немає таких тарифів, як 20 чи 30 гігабайтів за 200-300 гривень на місяць. Відтак виникає великий диспаритет, через який зараз в європейських операторів є великі збитки. Вони закривали на них очі кілька місяців, але оскільки ніхто їм не відшкодовував збитки, то запустився процес, який полягає в тому, що для того, щоб українцям залишатися за кордоном і обслуговуватися за національними тарифами, треба робити все більше і більше додаткових кроків. Зокрема, зараз така можливість є лише в окремих тарифах, зменшився обсяг послуг, за які не треба платити...Тобто треба слідкувати, що саме у вас підключено. Якщо раніше все починалося з 15-20 гігабайтів на місяць, то зараз це 2-3 гігабайти на одного оператора. І треба уважно слідкувати, щоб не вийти за ці рамки, тому що негайно вмикається традиційна модель, потрапив — плати, пояснює експерт ринку телекомунікацій.
"На сьогодні немає економічних підвалин для довготермінових стосунків між операторами. Тобто є проблема, яка має бути врегульована політично. Відтак перемовини українських органів влади з Єврокомісією — це якраз про те, щоб остаточно врегулювати цю проблему — щоб не треба було українським операторам знов і знов просити про додаткові послуги", — додає Хіміч.
Що змінює документ для приєднання України до роумінгу ЄС у 2023 році?
"Цей документ передбачає приєднання України до внутрішньоєвропейського режиму. У цьому випадку недостатньо задекларувати, що ми приєдналися. Головне, щоб органи влади Європейського Союзу ухвалили аналогічний документ, який, зокрема, має зобов'язати європейських операторів в їхніх взаєморозрахунках з нашими операторами не виходити за певні червоні лінії. Там мають бути встановлені так звані граничні тарифи для взаєморозрахунків між операторами. Якщо це питання буде врегульовано, тоді жодних проблем", — резюмує експерт.
