На фото: шейх Мурат Сулейманов, муфтій Духовного управління мусульман України "Умма", та журналістка Радіо Культура Наталія Грабченко
— Що для мусульман означає місяць Рамадан?
— Рамадан — це місяць прощення. У цей місяць був посланий Коран. Як відомо, Коран — це основна книга мусульман, і тому цей місяць дуже важливий для нас. Це місяць милості та добрих справ. Тому кожен мусульманин у цей період намагається ще більше і більше робити добрих справ.
— Що означає "був посланий Коран"? Як це відбувалося?
— Місяць Рамадан ми можемо поділити на дві частини — пов'язану з Кораном і пов’язану з постом. Як відомо, піст ще до мусульман тримали інші громади, наприклад, християни або іудеї. І в Корані сказано: вам було приписано піст, як це було приписано до вас. Тому піст — це дуже важливий і необхідний вид поклоніння для кожного з нас. Сам Коран був посланий пророку Мухаммеду протягом 23 років. Це відбувалося частинами і було зв'язано з тим, що під час життя у пророка Мухаммеда траплялося багато різних ситуацій. Коли він не знав, як правильно вчинити, йому приходили аяти або вірші з Корану. Тому, насправді, Коран — це дуже велика наука. Там навіть зазначено причини, чому саме ці аяти були послані пророку Мухаммеду. Також є періоди, коли Коран був посланий у Мецці та Медіні. Ці два міста є особливими для мусульман, тому що Коран був посланий у цих двох містах.
— Як виглядає у житті сучасного мусульманина Рамадан? Що він може робити, що повинен робити, а що під забороною?
— Під час Рамадану ми починаємо тримати піст на зорі, коли сонце починає тільки підніматися. І до заходу сонця не можемо ані пити, ані їсти. Це повністю заборонено з 5-ї ранку до 20.00. Коли сонце повністю сіло, ми можемо відкривати наш піст. І так ми робимо протягом місяця. Також під час Рамадану ми не лише відмовляємося від їжі та води, а й від усього поганого. Наприклад, говорити щось погане, лаятися або щось про когось казати чи робити погане. Тому що піст — це коли я віддаляюся та утримуюся від поганого. Для нас дуже важливі ці духовні цінності, важливо захистити їх і залишити в себе, щоб вони були звичкою нашого щоденного життя.
— А в час із 20-ї години і до 5-ї ранку мусульманин може вживати будь-яку їжу?
— Так, абсолютно. Він може їсти все, що побажає, але небагато. Тому що, коли голодний, можна з’їсти дуже багато, і це буде шкідливо для здоров'я. У нас є певний етикет — призив до молитви. Це такий сигнал, що ми вже можемо приймати їжу. І що ми робимо? У нас є вода і фініки. Це символ нашого Рамадану. Вода дуже корисна, а фініки — це глюкоза, яка необхідна для нашого здоров’я. І після цього ми молимося, а наш шлунок готується до того, щоб прийняти їжу. Також у нас є вечірня молитва. Ми збираємось у мечеті, разом її проводимо щодня, протягом 30 днів. Ця молитва є тільки у місяць Рамадан. А після молитви кожен, хто побажає, повертається до свого дому, може молитися вдома або лягати спати до п'ятої години, коли починається ранкова молитва. До цього моменту є час, щоб помолитися, поїсти і тримати новий день. Адже мусульмани під час Рамадану працюють і виконують всі свої обов'язки.
— Звідки взялася ця традиція? Чому вживати їжу можна саме в нічний час?
— Це є в Корані, це наказ, бо так робив наш пророк Мухаммед. У нас в ісламі є два основні релігійні джерела — Коран і саме життя пророка Мухаммеда. Коли ви читаєте Коран, то не все можете зрозуміти. І коли щось не зрозуміло, ви шукаєте, як це робив пророк Мухаммед. Тобто його життя є тлумаченням священного Корану. Тому це для нас дуже важливо. У будь-якому виді поклоніння, чи це молитва, піст, читання Корану або пожертва, ми дивимося, як робив пророк Мухаммед. Якщо я мусульманин, то повинен робити так, як робив пророк Мухаммед.
— А яким чином вираховується, коли саме буде місяць Рамадан?
— У мусульман є місячний календар. Усі свята і події пов'язані з цим календарем. Як відомо, місячний календар щороку на 10 або 9 днів рухається назад. Зараз є технології, які дають можливість зробити підрахунки. Новий місяць можна побачити через спеціальні біноклі, коли він виходить, тому вирахували, що 23 березня у нас почався місяць Рамадан. А коли він закінчується, наприклад, 20 квітня ввечері, то 21 квітня зранку у нас є святкова молитва. У мусульманських країнах є дуже багато людей, які працюють у цьому і дуже відповідально до цього ставляться. Тому що це релігійне свято, релігійна подія, і помилок не повинно бути. Приїжджають учені, дивляться, приймають і кажуть, що ця дата — початок місяця Рамадану. І ця дата збігається для всіх країн.
— Яким мусульманин має вийти з цього свята? Що має усвідомити?
— Особисто для мене є дві мети. Перша — це наш стосунок з Кораном. Тому що Всевишній міг просто сказати: в Рамадан тримайте піст, і все. Але він підкреслив саме Коран. І тому дуже важливим є зв'язок із Кораном. Коли ти його читаєш, ти практикуєш і живеш із ним. А друга мета — це отримання прощення. У нас в ісламі немає такого, наприклад, якщо я муфтій — то я найкращий або безгрішний. Кожна людина робить якісь гріхи, тому для всіх нас дуже важливо, щоб ми отримали прощення. І навіть пророк Мухаммед підкреслював це: якщо віруюча людина не отримає прощення від Всевишнього у місяць Рамадан, то коли ж вона його отримає? Тому що місяць Рамадан — це ворота милості Всевишнього, вони відкриті. А його злоба та гнів — закриті. Тож ми повинні це використовувати максимально. Однак не тільки в місяць Рамадан треба так жити, у нас також є одинадцять місяців. Але місяць Рамадан — це школа богобоязливості, яка дає нам дуже багато цінності. Після цього ми можемо змінити наше життя на краще.
— А хто може звільнятися від тримання Рамадану?
— Найперше, це діти. У них є вибір — вони можуть тримати піст, а можуть не тримати. Але часто діти хочуть, це як азарт для них. Пам'ятаю, що перший Рамадан я почав тримати у сім років. Це був лютий, мої батьки тримали піст. Я зранку прокинувся, треба йти до школи, і вони кажуть: ми тримаємо Рамадан. І сказав, що теж хочу. Це для дитини, як гра. Також люди похилого віку. Ми розуміємо, вони слабкі, їм важко, багато з них приймають ліки, тому вони не тримають піст. Скажу більше — людина, яка не може тримати піст, робить трапезу. Це такий ніби викуп, як штраф. Щоб він відчував відповідальність. І тому в ісламі, якщо людина не може тримати піст, то обов'язково робить трапезу мінімум на 60-70 людей. Це важливо для людей, які мають хвороби і постійно приймають ліки, наприклад, діабет або зі шлунком мають проблему. Вони не тримають піст, але якщо в них є можливість, то вони годують людей. А ще вагітні жінки або ті, що народили і годують, вони мають вибір, тримати чи не тримати. Наприклад, я знаю жінок, які вагітні, але тримають Рамадан і навіть набагато краще себе почувають. Але якщо вони відчувають, що є загроза їхньому здоров'ю і дитині, то тримати піст буде заборонено. Мусульмани можуть звертатися до нас за порадою, якщо є сумніви. Наприклад, людина хвора, але через 10 днів їй стає набагато краще. Тому ми кажемо: ви вже починаєте тримати піст, а пропущені дні — це буде ваш борг. До наступного Рамадана ви повинні його протримати.
— 21 квітня Рамадан закінчується, що буде далі для мусульман?
— Наш Рамадан закінчується пожертвою. Ми її називаємо "закят аль-фітр". Це коли невеличку частину грошей ми даємо тим, хто потребує. Для того щоб людина, яка не може собі дозволити на свято щось купити або порадувати своїх рідних, змогла це зробити. Тому у нас є ця обов'язкова пожертва. А також є кульмінація всього цього — святкова молитва. Усі мусульмани збираються у мечеті. Зранку — молитва і проповідь, які закінчуються святом. Звісно, є трапеза, всі радіють. Дуже важливо у цей день відчувати, що це свято, дарувати радість своїм дітям. Це є кульмінацією місяця Рамадан. А ще це подяка Всевишньому, що він дав нам таку можливість зустріти місяць Рамадан, провести його в поклонінні та зустріти його з родиною. Я сам із Криму, і всі мої родичі в Криму. На жаль, ми не зможемо зустрітися. Але коли Крим повернеться, будемо святкувати разом.
— Згадуючи пророка Мухаммеда, Ви щоразу кажете "мир йому" і привіталися з нами сьогодні "мир вам". Що означає це вітання?
— В ісламі є привітання "салам алейкум" — "мир вам". І коли ми згадуємо пророка Мухаммеда, то також кажемо "мир йому". Тому що пророк Мухаммед був посланий для людей як милість від Всевишнього. Якщо ми будемо читати його життя, то побачимо, що пророк Мухаммед нікому і ніколи не робив поганого. І ми, як мусульмани, не повинні робити нічого поганого, незважаючи на релігійну приналежність, національність, колір шкіри та матеріальний статус — бідний, багатий чи президент. У нас повинні бути стосунки однакові, з повагою. Тому, коли ми зустрічаємось, кажемо "мир". Ми приходимо з миром, кажемо "мир", бажаємо миру. Цього нас учив пророк Мухаммед.
— Чи відбуваються у мусульман богослужіння онлайн?
— У нас є молитви, на які обов'язково треба приходити до мечеті. Якщо є ситуація, наприклад, під час пандемії, то ми просто казали, що кожен молиться у своєму домі. Тому що загальну молитву ми не можемо зробити в онлайн-режимі. Повинні всі збиратися, щоб усі були в мечеті. А якщо є загроза вірусу, наприклад, то кожен у своєму домі молиться, і це буде зараховано. Якісь настанови ми робимо онлайн або створюємо відео і посилаємо своїм вірянам. Але молитви — треба обов'язково, щоб люди збиралися. Наприклад, святкова молитва. Ми не зможемо її провести в онлайн-режимі. Якщо нікого немає, то молитва не може бути. Але кожен може молитися у своєму домі, зі своєю родиною.
— В Україні християнські традиції введені у державний календар. Чи намагалися коли-небудь ісламську культуру долучити до календаря державних свят?
— Були такі спроби, і я думаю, що потрошку вони будуть. У мусульман є тільки два такі свята: Ураза-байрам і Курбан-байрам. Курбан-байрам це жертвоприношення. Після закінчення Рамадану 70 днів чекаємо, і починається друге свято. Я впевнений, що держава розуміє ці питання. Тому що мусульмани є невід’ємною частиною українського суспільства, особливо кримські татари. Ми будемо працювати, будемо нагадувати. Нещодавно був Іфтар разом із президентом. Це дуже важливі кроки для нас, мусульман, особливо для мусульман Криму. Це був такий прихований меседж для них, що скоро Крим повернеться до України. Насправді в Україні ми знайшли великий феномен в тому, що тут є діалог між християнами та представниками інших конфесій. У Європі такого немає, навіть у мусульманських країнах. Коли вони приїздять в Україну, то бачать, на якому рівні у нас це проходить, і дуже здивовані. Тому Україна — це велика держава. Бажаємо, щоб цей діалог був завжди, і просимо Всевишнього, щоб він захистив Україну і всіх нас.
— Скільки мусульман є в Україні на сьогодні?
— До повномасштабного вторгнення в Україні мусульман було до мільйона. Зараз, думаю, десь 500-600 тисяч залишилося, тобто пів мільйона. Із них було дуже багато студентів, які тут навчалися, багато хто виїхав. Також є і мусульмани з родинами, які жили, наприклад, у Маріуполі, Запоріжжі або Харкові. Пам'ятаю, багато кого ми зустрічали у Львові. Зараз мусульмани потроху повертаються.
— Які ісламські духовні заклади існують в Україні? Де громадянин України може вивчитися на імама сьогодні?
— До анексії Криму там було багато медресе. Наприклад, я сам навчався, у нас в 2003 році відкрилася школа, де ви можете вивчити Коран напам’ять повністю. І також там є релігійна наука. Після цього ви будете як імам, можете проводити молитву в мечеті. Але після анексії, на жаль, немає такого доступу. Також у наших мечетях є відповідні курси. Якщо вірянин бажає, ми можемо повністю його навчити. Наприклад, особисто я сам навчаю, даю основні тези, що потрібно для імама, аби він міг вести свою релігійну роботу. А якщо він бажає бути спеціалістом, наприклад, в шаріатських науках, то він може поїхати за кордон — в Туреччину або в інші мусульманські країни, або навіть в Індонезію. Посол України в Індонезії, ми з ним на зв'язку, каже, що в Індонезії чекають українських мусульман. Якщо вони бажають навчатися, то можуть приїжджати. І не тільки релігійно, щоб бути імамом. Тому зараз є така добра можливість поїхати, навчитися і бути великим спеціалістом.
— Мільйони мусульман з усього світу з'їжджаються в Саудівську Аравію, щоб здійснити паломництво до святих міст ісламу. Зазвичай там присутня делегація з України. У чому смисл хаджу?
— Хадж є стовпом ісламу. Це як піст і молитва. І мусульманин раз у своєму житті, якщо в нього є фінансова можливість і здоров'я, зобов'язаний поїхати і звершити паломництво. І тому дуже важливо, коли всі мусульмани там збираються. На свято жертвоприношення, це після Рамадану за 70 днів, мусульмани звершують це паломництво. Чому саме у Мекку? Мекка — це перша мечеть. Якщо брати з історії, то її почав будувати Адам, перша людина. Після цього її будував пророк Авраам з його сином Ісмаїлом. А потім пішов обряд поклоніння — хадж, паломництва. Для нас важливо, що кожна мечеть — це дім Всевишнього. Він нас туди запрошує, на духовність. Щоб йому поклонялись, зверталися до нього. Там є певні обряди — стояння, обхід, треба робити багато речей щоб хадж відбувся.
— Чи можемо говорити про таке поняття, як "український іслам"?
— Якщо ми говоримо про українських чи французьких мусульман, то в кожного народу є своя культура. Іслам не забороняє, а заохочує, щоб ми знайомилися одне з одним. У нас є звичай, якщо якась традиція іншого народу сподобалась, то її будуть практикувати. Звісно, є основи, які не можна порушувати. Наприклад, вірити в одного бога і ще в одного. Такого не можна робити. Або у нас є п’ять основних молитов. Я не можу сказати: оскільки живу в Україні, то буду молитися на дві молитви. Є такі правила, які ніколи не змінюються. Але я кажу: у першу чергу я мусульманин, а потім я кримський татарин, тобто я українець із Криму.
— Чому виникає багато міжрелігійних конфліктів? Звідки береться зневажливе ставлення до жінки в деяких мусульманських країнах?
— Головна проблема — неправильне розуміння Корану та життя пророка Мухаммеда. Якщо мусульманин поводиться різко, то одразу зрозуміло, що він погано знає свою релігію. Пророк Мухаммед жодного разу в житті не підвищував голос до своєї дружини. Якщо вона робила щось не те, він просто мовчав. І говорив: найкращий серед вас той, хто найкраще ставиться до своєї жінки. Це стосувалося всіх, хто був навколо. Мухаммед жив серед християн та іудеїв, серед тих, хто не вірив у бога, але ніколи не проявляв агресії. Я сьогодні спостерігаю за людьми і бачу, що вони змінюються, починають розуміти свої помилки.
— Як складається доля мусульман, які зараз на фронті захищають Україну?
— Наші молитви з ними завжди. Ми з ними на зв’язку. Також відвідуємо їх на фронті. Нещодавно у Костянтинівці я проводив молитву, зустрічався з військовими мусульманами. Але, на жаль, десятки воїнів-мусульман віддали свої життя, захищаючи державу. І це продовжується. Нещодавно я розмовляв із хлопцями, які зараз перебувають у Бахмуті. Вони просили читати за них молитву. Ми читаємо і допомагаємо, чим можемо. І розуміємо, що для них буде велика винагорода перед Всевишнім за їхню мужність.
