Фото: ДПСУ
Як і у Чечні
На думку Івана Ліщини, злочини, які чинять понад рік окупанти в України, не є для Росії винятком. Те ж саме РФ коїла, наприклад, свого часу в Чечні. Зокрема, злочини росіян у містечку Буча були тим же, що чинили у новорічну ніч 1994-95 років у столиці Чечні Грозному або наприклад під час зачистки чеченського міста Аргуна. (Йдеться про події першої чеченської війни 1994-1995 років. Як розповідав Українському Радіо військово-цивільний експерт Євген Дикий, в одному лише Грозному тоді загинули від 25 до 50 тисяч цивільних. Найбільше дісталося саме цивільному населенню, яке мусило проживати морози в підвалах. Навіть важко судити, від чого більше загинуло людей — безпосередньо від бомбардувань росіян чи від морозу в підвалах? Маріуполь зіставний з тим, що було тоді в Грозному, констатував Євген Дикий – ред.)
Іван Ліщина також зауважує, що "відео з відрізаними головами є частиною практики Європейського суду з прав людини щодо Росії. Тобто, це частина їхнього Modus operandi (метод дії), вони так діють. Вони так живуть. Вони так воюють". На запитання, навіщо росіяни виставляли в соцмережах відео страти імовірно українського військовополоненого, Іван Ліщина відповів: "це питання не стільки юридичне, скільки психіатричне". Водночас це може бути продовженням психологічної війни, яку веде Росія проти України разом із війною "гарячою". Чи може це відео слугувати доказом у суді? "Сто відсотків може", – вважає юрист. Він згадує "дуже схожу справу" Європейського суду з прав людини, коли фігурувало відео страти, без прив'язки до місця злочину, але очевидно, що тоді російські військові вбивали чеченця. Ту справу розслідували, зібрали інформацію, "було частково встановлено де і хто в цьому брав участь і було ухвалено рішення не на користь РФ", – каже юрист.
Іван Ліщина. Фото comments.ua
"Трибунал щодо російської агресії має бути створений. Але…"
Росія із вересня 2022 року не є членом Ради Європи і не є членом Європейської конвенції з прав людини, каже Іван Ліщина. Але якщо це відео датується до серпня 2022 року, тоді цей злочин підпадає під юрисдикцію Європейського суду з прав людини. "Команда юристів із Мінюсту України готує додаткове подання до Європейського суду з приводу саме цього злочину. Буде проведена відповідна експертиза, яка підтвердить бодай приблизно час, коли і де це відбувалося, щоби додати це до тієї справи, яка зараз вже є". Якщо це не підпадає під юрисдикцію Європейського суду, зауважує юрист, то тоді все складніше: "не існує на зараз суду, окрім Міжнародного кримінального суду, юрисдикцію якого Росія не визнає, який міг би розглядати військові злочини. Тут немає всеохоплюючої організації, як Європейський суд, який працює у європейській конвенції. По Гаазькій конвенції немає такої організації, яка автоматично мала б розглядати конвенцію прав, на жаль".
Щодо того, чи можна створити спеціальний орган покарання для таких злочинців, Іван Ліщина каже, що такі органи створюються, якщо існує відповідна політична реальність для цього. "Трибунал щодо російської агресії має бути створений. Але незрозуміло, де його робити". Під ООН його не можна зробити, бо Росія не дозволить цього, будучи постійним членом Радбезу ООН. Під Раду Європи теж ніяк, бо Росія не є членом Ради Європи. На якій підставі поширювати його юрисдикцію? Міжнародний кримінальний суд єдиний, який більш-менш має юрисдикцію відповідно до декларації, яку зробила Україна. Одна із проблем, що Україна досі не ратифікувала Римський статут. Ми не можемо повністю поширити юрисдикцію трибуналу на території України. Це єдиний орган, який має юрисдикцію розглядати такі справи".
"Чи зможемо ми знайти російського генерала у такій справі?"
Якщо справа розглядається, наприклад, у Міжнародному кримінальному суді, каже Іван Ліщина, то злочинцем може бути командир, як це відбувалося по Югославії: тоді не знаходили конкретних людей-виконавців, а судили генералів. І це правильний шлях. Чи зможемо ми знайти російського генерала у такій справі? Це інша історія. Європейський суд з прав людини судить конкретну країну, а не конкретних злочинців. Якщо ж буде створено Спеціальний трибунал, який розглядатиме окремі справи, то треба знаходити злочинців, але це буде зробити технічно досить важко, зазначив Іван Ліщина.
Як Росія загалом поводиться з українськими військовополоненими?
Росія постійно порушує Гаазьку конвенцію, констатує юрист. Деякі із безлічі прикладів – росіяни забирають в армію громадян України, які проживають на окупованих територіях; незаконно приєднали території до РФ; займаються депортацією українських дітей. Окупанти існують в паралельній реальності. Для них не існує прав людини. Вони поводяться так, ніби України не існує. Ніби це є продовженням чеченської операції. А Україна начебто є частиною російської території, каже Іван Ліщина.
Контекст
Увечері 11 квітня цього року російські пабліки поширили відео, на якому, ймовірно страчують українського військового. Де і коли зробили відео — наразі невідомо. На розмитому записі люди у військовій формі з білими стрічками, які, зазвичай, використовують росіяни для ідентифікації, відрізають голову людині. На камеру вони показують бронежилет із українськими відзнаками. Згодом про ще одне відео зі страченими українськими військовими повідомили журналісти СNN. "На ньому видно обезголовлені тіла двох українських військових, які лежать на землі біля знищеної військової машини. У загиблих солдатів, схоже, також відрубані руки", ідеться у повідомленні. Відео, імовірно, зняли найманці з ПВК "Вагнера" під Бахмутом, пише CNN, посилаючись на інформацію з російських пабліків.
Президент України Володимир Зеленський закликав світових лідерів відреагувати на злочини росіян та наголосив, що це не випадковість, а норма для армії РФ. МЗС України закликало Міжнародний кримінальний суд негайно звернути увагу на відео страт. СБУ почала розслідування щодо страти ймовірно українського військового. Прокуратура України встановлює особу імовірно українського військовополоненого, відео страти якого було поширене у мережі, повідомив Суспільному керівник департаменту ОГПУ Юрій Бєлоусов.