Фото: socioprostir
"Коли розпочалося широкомасштабне вторгнення, російська пропаганда спробувала вкинути в інформаційний простір нібито ромофобію українців. Нібито. Це вкидання не спрацювало: на щастя, наші медіа не поширили російські меседжі, які закидалися ззовні, не лише через їхні заборонені в нас в Україні телебачення та радіо, але й цифрові платформи. РФ спробувала на цьому зіграти, бо росіяни формують розуміння України у світі як начебто нацистської страшної сили. Адже нацисти, як відомо, застосували до ромів один із найстрашніших геноцидів, які в медіа дуже рідко згадується", – зауважила Ольга Герасим'юк. "Якщо ми зайдемо в нашу вікіпедію чи зазирнемо в джерела, з яких ми черпаємо інформацію про цих наших співгромадян, там справді скрізь побачимо тільки загальну інформацію. Подекуди ще буде пояснення, що офіційно представників цієї нацменшини треба звати "роми" і звідки це слово походить. Тому нам потрібно буде провести тренінги з медіаграмотності, запросивши туди ромів, щоб вони дали більше інформації для всіх нас. А нам, і журналістам теж, варто на це зважити, треба подумати, як не поширювати стереотипи, які склалися навколо ромів. Тому що думка про те, що це люди, які крадуть, ворожать - це стереотипи. Якщо взяти соціологію, статистику, то, як мені казали правоохоронці (хоча це статистика не цього року), лише 1 % правопорушень стосується людей цієї національності. Якщо ми перестанемо вживати (а це вже, здається, так) уточнення в медіа щодо людей, наприклад, кавказької національності, то в уявленні людей не зафіксується думка про цю спільноту як про криміналізовано частину нашого суспільства", – додала Герасим’юк.
— Як діятиме регулятор — Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, коли буде фіксувати мову ворожнечі в медіа?
"Про це ми говорили зі спільнотами, тому що коли раніше ми могли нарікати на такі прояви, то сьогодні закон дає нам можливість на це впливати. Я повідомила представників громад про те, що, по-перше, Закон про медіа передбачає, що регулятор, який сьогодні буде регулювати дуже широке коло медіа, зважатиме на запити від громад, спільнот. Якщо, наприклад, хтось помітить подібні речі, ми будемо реагувати на такі повідомлення, перевіряти їх. Якщо хтось вчинив таке порушення спеціально або тому, що людина не розуміє ситуацію, Національна рада зробить про таке порушення припис. Винуватець отримає лист, що таке і таке вважається порушенням. Відповідно медіа повинні на це реагувати. Якщо вони не зреагують і повторно це вчинять, ми можемо призначити штраф. Коли ще раз це повториться, ми призначимо ще один штраф", — пояснила Ольга Герасим’юк. "Наш закон дуже лібералізував підходи і, відповідно, шлях санкціонування подовжений, щоб мовник мав можливість виправитися, ми всі могли зрозуміти, чи замовник діє спеціально, чи є проблеми з розміщенням окремих питань? Якщо мовник взагалі не реагує, тоді можуть вживатися такі заходи, як призупинення мовлення на пів року щодо певних видів мовлення, передачу до суду. Порушення, про які ми говоримо, відносяться до категорії значних і вони мають ось такі методи для реагування. Проте для Національної ради загалом дуже важливо проводити просвітницьку роботу".
Ольга Герасим'юк, ФБ-сторінка
— Суспільний мовник стабільно дуже багато років працює з тематикою національних меншин. У нас є спеціальний підрозділ, який постійно шукає правильних способів говорити про нацменшини в медіа. А як щодо території художнього слова?
"Я обговорювала цю річ із ромами, тому що мене це теж цікавило – наш епос, народні пісні, в яких зафіксовані ті соціальні стосунки, які існували раніше. Роми сказали, що, на їхній погляд, те, що стосується історичної спадщини, не треба переінакшувати. Саме щодо історичної спадщини – хай воно буде так, як є, як було, бо воно відображає ті стосунки і правила, які були раніше".
