Фото: i.insider.com
Що таке Міжнародний кримінальний суд, які справи він розглядає та за яких умов?
"МКС — це незалежний орган, який займається міжнародними злочинами: агресія, геноцид, злочини проти людяності, воєнний злочин. Україна починаючи з 2014-15 років визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, але не ратифікувала Римський статут. Хоча цього достатньо для того, щоб Міжнародний кримінальний суд почав розслідувати злочини, які у нас відбуваються з 2014 року. У 2021 році нам вдалося довести, що на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму скоюються злочини, і колишня прокурор МКС дала згоду на передачу цих матеріалів до судової палати для розгляду та розслідування цих злочинів. Після змін у керівництві офісу прокурора на посаду прийшов колишній британський адвокат Карім Хан і почав знову розглядати справи, які були раніше. Він вимагав, щоб Україна ратифікувала Римський статут. Після 24 лютого ми дали свої коригування, багато країн, що ратифікували Римський статут, подали заяви до офісу прокурора, щоб він почав розслідувати злочини, які були скоєні раніше і скоюються, на жаль, після повномасштабної агресії. Прокурор розпочав це розслідування, на даний час у нього дуже багато кейсів по Україні. Найважливіші — це депортація та переміщення людей, створення таборів, невипадкові обстріли цивільної та критичної інфраструктур та багато інших".
На фото: Гюндуз Мамедов, wikipedia.org
Ордер на арешт Путіна, а також Львової-Бєлової видано за справою депортації насамперед дітей на території Росії. Чому обрано саме цей кейс?
"Процес дії МКС найбільше схожий на англосаксонське право. Вони беруть більш вагомі та доказові кейси. Наша ситуація вимагала від офісу прокурора звертати увагу на той кейс, де є очевидні факти. Дуже багато фактів пов’язані з тим, що керівництво РФ підписало різні закони та нормативні акти, які підтверджують незаконне переміщення і депортацію наших дітей".
Росія та МКС по-різному трактують ці дії. Наскільки обґрунтованими є виправдання РФ?
"Це позиція сторони обвинувачення. І МКС повинен цей аргумент вивчити і зробити висновки. Сказати, що аргументи вагомі — на мій погляд, ні. Тому що вчинивши агресію, вони почали скоювати злочини. І один із цих злочинів — переміщення дітей. Є дуже багато доказів, що вони це зробили. Треба звертати увагу на те, що вони розглядають тимчасово окуповані території як територію РФ, отже, можуть у межах "своєї" території переміщувати дітей".
Яка різниця між статусами Путіна як президента і дитячої омбудсменки Львової-Бєлової? Чи має значення міжнародний імунітет щодо голови держави?
"На Львову-Бєлову імунітет не поширюється. А на Путіна він є — персональний і функціональний. Проте щодо злочину, за яким МКС видав ордер на арешт Путіна, цей імунітет його не захищає. Ордер може бути виданий і за іншими напрямками, наприклад, злочин проти людяності чи злочин геноциду. Є багато інших кейсів, де є роль саме керівництва РФ".
Відомий прецедент, коли в 2015 році під час саміту Африканського союзу в ПАР було затримано за ордером МКС від 2008 року президента Судану аль-Башира. Тоді, попри позицію суду, влада дозволила йому вилетіти з країни. Путін також збирався цього року відвідати у ПАР саміт БРІКС. Чи дадуть можливість йому вилетіти?
"Прогнозувати це дуже важко. Ось приклад аль-Башира, який заарештований з 2019 року, але до арешту він багато разів бував у країнах, що ратифікували Римський статут, вони його не арештовували. Це дуже цікава історія. За час існування МКС Путін — четвертий випадок. Свого часу ордер було видано, наприклад, лідеру Лівії Каддафі, який загинув потім від рук повстанців. Яка доля чекає Путіна — поки загадка, але хочеться бути впевненим, що світ змінився, і відповідне ставлення до підозрюваного у скоєнні тяжких міжнародних злочинів буде реалізовано. Тобто принцип невідворотності покарання буде в дії. Чому президента Судану аль-Башира не арештовували? Це особиста справа кожної країни, як вона до цього ставиться. Але якщо ви ратифікували Римський статут, то повинні арештувати і видати злочинця, який перебуває у вашій країні. Проте багато країн цього не робили щодо аль-Башира".
ПАР визнає юрисдикцію МКС. Але найвпливовіші держави світу – США, Китай, Індія, Росія, а також і Україна таку юрисдикцію не визнають. Чому провідні держави вирішили вивести себе з-під дії МКС?
"Україна визнала юрисдикцію МКС, але не ратифікувала Римський статут. А щодо багатьох ядерних країн, які не ратифікували статут, то, на мою думку, вони ведуть експансивну політику по відношенню до інших країн. Отже, розуміють, що вони скоюють злочини в результаті своєї агресивної політики. Це перше. Друге — багато країн, як Сполучені Штати, кажуть, що у нас потужне правосуддя, ми самі можемо проводити розслідування і виносити вироки. Є багато речей, коли і Британія, і США витягують своїх громадян, які скоювали міжнародні злочини, наприклад, в Іраку, Афганістані, Лівії. Вони дають правильну правову оцінку їхнім діям".
Що заважає Україні ратифікувати Римський статут? Чи може останнє рішення МКС підштовхнути нас до ратифікації?
"Нас підштовхнути треба було ще з 2014 року, коли на Україну напали й окупували Крим і частину Донбасу. Це реалізм, який багато наших партнерів не розуміють — чому ми вибрали для себе такий шлях. Сподіваюся, що Україна нарешті ратифікує Римський статут, і це дасть нам більше плюсів, ніж мінусів".
Продовжуються розмови про створення спеціального трибуналу. Після Другої світової війни створювали трибунали щодо колишньої Югославії та Руанди. Чи є шанс обійти Раду безпеки ООН і діяти через Генасамблею ООН?
"Від початку повномасштабної агресії тривають обговорення, як цей механізм має бути збудований. Свого часу я мав розмову із секретарем РНБО паном Даніловим, йшлося про 2014-й і 2021 роки. На той час було відкрито десь 30 тисяч кримінальних проваджень, починаючи з 2016 року. Тоді я сказав, що ми не впораємося, що дуже важко буде реалізувати правосуддя у наших умовах. Після 24 лютого першим про механізм трибуналу почав говорити колишній прем’єр Британії Браун, йшлося про створення трибуналу в умовах договорів з країнами. По-перше, можна буде подолати імунітет, а по-друге — розглянути злочини агресії. У зв’язку з тим, що Україна і Росія не ратифікували Римський статут, МКС не може починати розслідування злочинів агресії. Саме тому це питання було порушено, щоб якийсь орган міг розглядати такі злочини. Але ми не маємо відповіді, що робити з іншими злочинами. На даний час їх більше 100 тисяч. Як бути з потерпілими, жертвами цього конфлікту, які також хочуть справедливості і правосуддя?
Є різні пропозиції створення спеціального трибуналу. Перший шлях — "договірний" суд, на кшталт Нюрнберга. Але це ризикований шлях, на мій погляд. Другий — це угода між Генасамблеєю ООН та Україною. Третій шлях – створення гібридного механізму з міжнародним елементом. Я його підтримую, адже хочу, щоб розслідували не тільки злочин агресії, а й інші злочини, які скоюються на території нашої країни. Є думка створити трибунал, наприклад, через Раду Європи. Але це не дуже відрізняється від першого варіанту. Тому що скоєні злочини — це міжнародні злочини. І треба розуміти, що коли ми будуємо якість континентальні механізми, наші опоненти також будуватимуть свої суди. Наприклад, Північна Корея разом із Білоруссю та РФ також створять суд і будуть судити президента США, прем’єр-міністра Британії та Україну".
Які будуть етапові моменти у 2023 році, щоб ми бачили просування на шляху до створення трибуналу?
"Ми просуваємось вперед, хоча й не швидко, на жаль. Із 2014 року, коли ми почали спілкуватися з МКС, було дуже багато скептиків. Говорили про Грузію, Палестину, Лівію, Судан. Але ми йшли за нашим планом і з 2016 року подали більше 20 заяв, де підтверджували всі наші аргументи про те, що громадяни РФ скоюють злочини на окупованих територіях Криму і Донбасу. Я впевнений, що рани чи пізно кара наздожене кожного, хто скоїв злочини у нашій країні".
Чи вистачає нам сил і ресурсів на ретельне збирання доказів?
"Порівняно з 2014-2019 роками методика, за якою працюють урядовий сектор і державні органи, дуже відрізняється. Маю на увазі фіксацію злочинів. Раніше не було методології роботи, коли немає доступу до територій, де скоєні злочини. Зараз усі ці злочини мають цифровий електронний слід. І багато людей можуть із цим працювати. Є команда Олександри Матвійчук та коаліція "Трибунал для Путіна", також коаліція "П’ята ранку". Багато роблять Національна поліція, Служба безпеки України, активно фіксуючи і розслідуючи ці злочини".
