На фото: Міло Джуканович/Автор фото: Dusko Miljanic
"Усі аналітики прогнозували, що в другий тур вийдуть як чинний президент Мило Джуканович та проросійський кандидат Андрій Мандич. Але коли виборці таки дійшли до дільниць, вони вирішили проголосовувати по-іншому, – розповіла Наталія Іщенко. Причина провалу проросійських кандидатів, за словами експертки, доволі глибока: Чорногорія позиціонує себе як "країна миру": "Коли була війна практично у всій колишній Югославії, Чорногорія якимось чином змогла зробити такий політичний вибір, що на її території жодних бойових дій не відбувалося. Вона постраждала від війни, від бомбардування НАТО, але саме бойових дій, фронту в Чорногорії не було. Тому культ миру в цій країні є дуже міцним і саме цей культ і виграв вибори. Через нього навіть чорногорці, які симпатизували проросійському кандидату, не очікували від нього чогось революційного. Як на мене, чорногорці вирішили підстрахуватися і за нього голосували лише найвідданіші прихильники. А помірковані вибрали іншого кандидата – лідера центристського руху "Європа сьогодні" Якова Мілатовича. Цей кандидат є просербським, але не проросійським. Бувають і такі. Адже на Балканах є просербські політики, які орієнтуються на президента Сербії Вучича, а є ті, які орієнтуються безпосередньо на Росію та Путіна".
Яков Мілатович: просербський, але не проросійський
“Нинішня виборча кампанія показала іншого Джукановича: він, як не дивно, вів не дуже популістичну виборчу кампанію, яка була дуже слабкою. Він провів таку кампанію, якою ми уявляємо хрестоматійну виборчу кампанію старого політика. Його гаслом було "Хто ще?", наче йшлося про те, що "коней на переправі не міняють". Проте це може бути сильною позицією в країні, яка роздмухана політичною кризою, хоча люди й сприймають Джукановича як частину цієї кризи. Тому вони вирішили проголосувати за відносно нове обличчя – Якова Мілатовича. Джукановича сприймали як кандидата, який не гарантує, що не буде жодних загострень, нестабільності, тому, думаю, що прихильники обох кандидатів, коли пішли голосувати, обрали менше зло", – пояснила Іщенко. Разом з тим, додала експертка, Мілатович не є новачком у політиці: він був урядовцем, а його політична сила виграла вибори в столиці Чорногорії: "Останні кілька років він дуже активний, тоді як Джуканович займається політикою останні три десятиліття. Мілатович – проєвропейський кандидат, його підтримують європейці. По–друге, це нова людина, яка буде щось змінювати".
Тепер євроінтеграція Чорногорії може прискоритися
"У 2020 році до влади в Чорногорії прийшла просербська, проросійська коаліція, яка загальмувала євроінтеграцію. В якийсь момент Чорногорія навіть поступилася лідерством на шляху до ЄС у порівнянні з Сербією і Брюссель сприйняв це таким чином, що об’єднав відділи, які займалися Сербією та Чорногорією. І як я розумію, ЄС розглядатиме дві справи як одну – сербсько-чорногорську", – додала Наталія Іщенко. Саме тому просербський, але одночасно проєвропейський політик у Брюсселі не викликає подиву: "Тому євроінтеграція триватиме, але не швидкими темпами, а синхронно із Сербією".
На фото: Яков Мілатович/Dnevnik
Потім парламентські вибори
"Судячи з усього, лідером перегонів стане сила "Європа зараз" з лідером, який вже вийшов в другий тур – Яковом Мілатовичем. Там також є ще інший лідер, який до виборів вирішить проблеми, через які він не зміг балотуватися на президентських виборах. Справа в тому, що в нього знайшли сербський паспорт і навіть сербську прописку. Саме тому Яков Мілатович – кандидат, який вийшов на заміну. Проте до парламентських, думаю, інший лідер позбудеться сербського громадянства та поведе "Європу зараз" на вибори як її очільник", – прогнозує Наталія Іщенко.
16 березня цього року президент Чорногорії Міло Джуканович розпустив парламент після того, як йому не вдалося сформувати уряд. Позачергові парламентські вибори у Чорногорії відбудуться наприкінці травня – на початку червня нинішнього року.
