Фото: ЕnergyX
Чи можуть тарифи не підвищувати?
"Теоретично, це може бути. Хочу нагадати торік, кінець грудня ― 27 числа було ухвалено рішення про підняття тарифів на водопостачання та водовідведення. Але за два дні внесли зміни і вирішили не піднімати тарифи, а відправити постанову на доопрацювання".
Як формують тарифи під час війни?
"Тарифи формуються самостійно надавачами послуг, а потім їх подають на узгодження до Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг, яка перевіряє ці документи і вирішує, на скільки відсотків піднімати тарифи відносно попереднього періоду. Тож принцип формування простий. Є замовник процесу ― надавач послуг, і є Національна комісія ― регулятор надання послуг".
Олег Попенко, ФБ-сторінка
Кілька мільйонів українців опинилися за межами держави. Яка ситуація з боргами за комунальні послуги?
"Точної цифри щодо неплатежів ніхто не знає, оскільки дані Держстату на сьогодні закриті. Але орієнтовно, за моїми розрахунками, відповідно до останніх опублікованих цифр ― 81,6 млрд грн боргів на 1 січня 2022 року ― у середньому виходить 130 млрд грн боргів за комунальні послуги на сьогодні".
Якщо зростуть тарифи, чи не стане це перекладанням тягаря на плечі тих, хто платить?
"Розділимо на два питання.
- Перше ― чи зростатимуть борги надалі зі зростанням вартості комуналки? Так. Тому що будь-яке зростання платіжок в Україні призведе до того, що люди будуть формувати боргові зобов’язання. Цей факт існує в Україні з моменту, коли у 2017 році було ухвалено рішення різко підняти всі тарифи. На сьогодні економічний стан українця-споживача комунальних послуг дуже низький, далеко не всі у змозі сплатити за житлово-комунальні послуги.
- Друге ― чи буде це перекладанням на платоспроможного українця? Так, буде. Тому що більшість надавачів комунальних послуг ― водоканали, теплокомуненерго, вивезення побутових відходів тощо ― формують собівартість послуги таким шляхом, що в майбутній період закладають нинішню заборгованість за житлово-комунальні послуги як ризики у формуванні самого тарифу. Отже, це замкнене коло. Одні не платять, бо не можуть, а інші в майбутній період фактично сплатять за неплатників".
На що підуть кошти з підвищених тарифів?
"Як нам каже більшість можновладців у своїх заявах, кошти, сплачені українцями, підуть на приведення нинішнього тарифу до економічної собівартості. Мовляв, вартість електроенергії в наших реаліях становить 4-5 грн/кВт-год залежно від області, а українці платять 1,44‒1,68 грн/кВт-год (тариф із ПДВ за спожитий обсяг до 250 кВт-год і тариф із ПДВ при споживанні обсягу понад 250 кВт-год — ред.)
Тож додаткові кошти (як заявляють можновладці) підуть на капітальні ремонти, відновлення інфраструктури. Але жодна країна у світі, яка відновлювала енергетику, не змогла за рахунок тарифу відновити інфраструктуру. Тому що це неспівмірні кошти. Щоб просто почати капітальний ремонт, тариф треба піднімати не на 40%, як зараз, а разів у 4-5-10. Тоді у нас будуть кошти. Але це просто обвалить усю комунальну сферу, і неплатежі будуть космічні. Тому я глибоко переконаний, що тих коштів точно не вистачить на капремонти, і ми не досягнемо мети: за рахунок підняття тарифів енергетику відновити неможливо".
Що нас очікує стосовно вартості комунальних послуг?
"Вартість електроенергії з 1 квітня в середньому зросте на 30‒40%, тобто буде 2,30‒2,40 грн/кВт-год. Вартість послуг водоканалів зросте на 10% з 1 квітня і ще на 10% з 1 липня", ― зазначив Олег Попенко. Він послався при цьому на заяви керівництва Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг, а також твердження "більшості представників водоканалів".