Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, Фото: сайт президента Казахстану
Кандидати нові, результати прогнозовані
Єдиний плюс цих виборів — поява одномандатників, стверджує Діана Окремова. Цього давно не було, наголошує. У Казахстані сім партій, але опозиції немає, вважає Діана Окремова. Тому у появі нових кандидатів та громадських активістах казахи вбачають можливість здійснення реформ. Втім, за словами активістки, результати виборів очікуються прогнозовані — половину місць у Мажилісі забере правляча партія "Аманат", а решта розподілиться між ще двома-трьома партіями, лояльними до чинної влади. У Казахстані протягом 30 років опозиція всіляко обмежувалася, стверджує Діана Окремова.
Про конкуренцію між кандидатами
"Загалом усі проблеми Казахстану, які виділяють кандидати, однакові. Це боротьба з корупцією, низький рівень життя, безробіття. Однак, на жаль, кандидати, які представлені в кількох регіонах, на яких у нас є надія, там створені досить хитрі умови. Тобто завжди їхнім суперником є теж досить сильний кандидат, але який не представляє прогресивних поглядів. Тому ми сподіваємось, але я боюся, що мало прогресивних людей пройдуть далі. Адже все одно зберігається у нас адміністративний вплив, і вже спостерігачі зранку говорили про порушення. Крім того, ще з минулих виборів є проблема підтасування голосів, але це буде вже зрозуміло наприкінці підрахунку голосів. І це, напевно, найбільш небезпечний час — що відбувається за зачиненими дверима виборчих комісій і як результати там можуть бути сфабриковані", — зазначає Діана Окремова.
Парламент Казахстану, Фото: сайт парламенту Казахстану
Без екзит-полів
Цього року в Казахстані не робили опитування на виборчих дільницях. Є спостерігачі, яких зареєстровано близько 800 від іноземних держав та міжнародних організацій. Також є чотири місцеві організації, які об’єдналися і створили коаліцію спостереження за виборами. Відтак їхні спостерігачі перебувають на виборчих дільницях, розповідає активістка.
Портрет виборця
Загалом на виборах до Мажилісу зареєстровано понад 12 млн виборців, є 10 000 виборчих дільниць по всій країні. "Не можу сказати, що люди дуже натхненні. Водночас є адміністративний ресурс, коли обов'язково повинні йти голосувати вчителі та лікарі. Відтак саме лікарі, вчителі та пенсіонери будуть головною частиною електорату, який обов’язково голосуватиме", — констатує активістка.
Про війну Росії проти України у Казахстані згадують?
"Тема війни Росії проти України присутня в соціальних мережах казахстанців. А якщо говорити про спілкування з політичними лідерами, то я, на жаль, цього не чую", — каже Окремова. "Водночас не можу сказати, що є прямий вплив Москви на вибори в Казахстані. Втім проблемою є російське телебачення і російська пропаганда, які дуже поширені тут. І чимало людей, особливо старшого віку, звикли довіряти "Першому каналу" Росії", — додає вона. На її думку, приїзд до країни релокантів із Росії не має впливу на виборчий процес у Казахстані, адже у них немає права голосу. Однак є вплив Росії на Казахстан, зокрема, в економічному аспекті.
Діана Окремова вважає, що всі передвиборчі кампанії кандидатів одноманітні, і в них мало йдеться про зовнішньополітичний курс. Усе здебільшого сфокусовано саме на внутрішніх проблемах Казахстану.
Діана Окремова, фото: ФБ-сторінка
Казахстан і Росія
Але загалом населення Казахстану більше підтримує Україну, ніж Росію, констатує Діана Окремова. Щодо суто політичних висловлювань, то відбувається гра. Тобто Казахстан намагається із Росією не зіпсувати відносини, але при цьому висловлюється на мир. Очевидно, що ця, розв'язана Росією, війна абсурдна. Однак, можливо, до кінця немає в уряду можливості все це озвучувати, бо у нас є багато економічних зв’язків із Росією", — пояснює активістка.
Касим-Жомарт Токаєв та Володимир Путін, Фото: akorda.kz
Позиція Токаєва
Касим-Жомарт Токаєв наполягає на тому, що очолювана ним держава є демократичною, де править закон. Токаєв почав виконувати обов’язки президента Казахстану в березні 2019 року після відставки Нурсултана Назарбаєва. У квітні 2019 року Токаєв оголосив дострокові президентські вибори і переміг на них. Казахстан не визнав торік проведені Росію так звані "референдуми" на тимчасово окупованих територіях України. 17 червня минулого року Касим-Жомарт Токаєв у присутності президента РФ Путіна, заявив, що Казахстан не визнаватиме так звані "ЛДНР", як це зробила Росія.
