Наслідки російської атаки на Київ, 9 березня 2023 р. Фото: Київська міська прокуратура/Telegram
— Чергова ракетна атака російських агресорів проти України та Києва зокрема (9 березня росіяни здійснили 81 пуск ракет різного базування. ППО України із 48 крилатих ракет знищила 34-ри. Також "унаслідок організованої протидії 8 керованих авіаційних російських ракет не досягли своїх цілей", повідомив Генштаб ЗСУ – ред.) Яка нині ситуація в українській столиці?
— Якщо говорити загалом про місто, місто живе в ситуації ракетних атак уже більше року. В нас виникли деякі проблеми із забезпеченням столиці в першу чергу теплом, зараз йде робота з відновлення всього того, що потрібно для забезпечення столиці теплом і гарячою водою. Були (атаковані агресором – ред.) два об’єкти – об’єкт інфраструктури та житлові будинки у Святошинському районі. Там, на жаль, троє людей зазнали поранень, одна особа досі залишається в лікарні. Стан не тяжкий, але поранення пов’язані з роздробленням.
— Атака ворога була спрямована передусім на об’єкти інфраструктури?
— По місту Києву інших варіантів немає.
— Через ракетні атаки енергетики застосували технологічні екстрені відключення. Скільки зараз мешканців столиці відімкнені від мережі?
— Учора (10 березня – ред.) ця цифра сягала близько 15% домогосподарств міста. На сьогодні світлом і водою забезпечені всі без винятку. Що стосується тепла і гарячої води, то триває робота, щоб надати всі ці послуги всім киянам.
На фото: Микола Поворозник, КМДА
— Які зміни в роботі транспорту після ракетної атаки?
— Змін немає. В нас частково запрацював електротранспорт, тому наслідків ракетної атаки для транспорту немає.
— За інформацією мера Києва, наразі 30% домівок без опалення…
— Це було станом на вчора (10 березня – ред.) Ми вже добу працюємо над цим, тому думаю, що на кінець сьогоднішнього дня всі будуть з теплом та гарячою водою.
— Як Київ удосконалює систему цивільного захисту?
— Передусім ми продовжуємо ремонтувати і удосконалювати укриття для киян. Їхня карта розширюється. Також ведеться робота з удосконалення безпосередньо самої системи оповіщення: в нас були деякі мікрорайони, які не охоплювалися цією системою. Окрім того, під час тривалого відключення світла, коли відбувається повітряна атака, ця система не працює належним чином. Треба щоб ця система була автономна. Також ми забезпечили всі станції метрополітену елементарними меблями – стільчиками та ковдрами, адже це споруди подвійного призначення, які під час повітряних атак працюють як об’єкти цивільного захисту. Щоб там було комфортніше перебувати людям, станції метро облаштовані елементарними речами.
На фото: наслідки падіння уламків ракети в Святошинському районі Києва. 9 березня 2023 р. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне
— Ви нещодавно говорили, що потрібно поновити парк автомобілів рятувальників і швидкої допомоги. Що робиться в цьому напрямку?
— Ми працюємо по прямих закупівлях: з минулого року ми закупили частину автомобілів швидкої допомоги, достатньо велику кількість нам було передано як благодійну допомогу. Також було передано автомобілі для пожежогасіння. Проте парк не може бути статичним, бо ми в тому числі забезпечуємо роботу Збройних Сил – техніка, потрібна для фронту, вилучається.
— Що стосується роботи дитячих садочків, шкіл, лікарень – як вдалося адаптуватися за час повномасштабної війни? Чи всі заклади мають систему укриття?
— У нас 404 школи на сьогоднішній день обладнанні укриттями. Також і з садочками. Проте сьогодні навчання проходить у форматі “онлайн/офлайн”, то проблем зі школами та дитячими садочками немає. Лікарні працюють у повному обсязі й мають відповідні укриття, щоб можна було переміщатися під час повітряних атак.
— Столиця розвиває міжнародні зв’язки. Як саме? Яка допомога зараз потрібна Києву?
— Наші першочергові потреби в удосконаленні системи цивільного захисту, автомобілях швидкої та ДСНС. Ми спілкуємося з міжнародною спільнотою, містами–побратимами, проводимо зустрічі, напрацьовуємо платформи і отримуємо допомогу. Також серед наших пріоритетів – реабілітація військових, які зазнали поранень, несумісних із проходженням подальшої військової служби. Вони попадають під опіку міста й нам потрібно їх реабілітувати в широкому значенні цього слова. Це стосується й внутрішньо переміщених дітей, яких в Києві є близько 40 тисяч. Також на першому місці стоїть й питання медицини, тому що потрібні відкриття і робота нових відділень, нових напрямків, наприклад, опікових. У нас було декілька таких закладів, зараз же в Києві опікове невелике відділеня, що не сумісно з кількість травм, яких зазнають люди. Це відділення потрібно розширювати. Нове відділення, яке ми відкриваємо з міжнародними партнерами, – це пластика. Йдеться про людей, які зазнали відповідних поранень і потребують реконструкції, відновлення частин тіла.
— Із реабілітаційними центрами було складно ще перед війною і з початку 2014 року. В Києві зараз є такий реабілітаційний центр для відновлення, чи це розкидано на базі різних медзакладів?
— Так, на сьогодні це розкидано по різних медичних закладах, але ми ведемо мову про те, аби створити в Києві один великий центр. Ми вже почали цю роботу з початку року і, думаю, до кінця року ми матимемо сучасний реабілітаційний центр. Насамперед він призначений для військових, але разом з тим таких травм зазнають не лише на військовій службі. Й тут питання не лише в будівлі чи обладнанні, але й системі реабілітації: вона має бути побудована за останніми стандартами, які застосовуються в світі.
— Чого ще потребує Київ?
— На сьогодні не існує жодної сфери в Києві, яка б не потребувала допомоги. Якщо казати про інфраструктуру, то нам потрібно захищати об’єкти енергоінфраструктури, застосовувати стандарти інших країн. Передусім йдеться про Фінляндію, Ізраїль, де вона захищається в тому числі від ракетних ударів. Також гостро стоїть питання водозабезпечення, теплозабезпечення. В питаннях освіти нам також потрібні партнери, враховуючи, що на сьогодні близько 50–70% дітей навчаються онлайн. Для цього потрібні відповідні засоби, аби поєднати навчання онлайн та офлайн. Якщо брати культуру, то нам потрібна допомога зі сховищами в музейних фондах, їх потрібно модернізувати.
— Багато українців від початку війни стали вимушеними переселенцями, частина з них повернулася до Києва. До чого готуватися тим, хто планує повертатися?
— Варто готуватися до того, що новини в телевізорі й новини безпосередньо на місці дуже серйозно відрізняються. На сьогодні до міста повернулося і в місті перебуває до 3,5 млн людей. (До початку повномасштабного вторгнення населення Києва становило близько 3,8 мільйона, повідомляв наприкінці минулого року в інтерв'ю німецькому виданню Spiegel міський голова Віталій Кличко. За його словами, менше одного мільйона людей залишалося у столиці, коли на підступах до неї стояли війська російських агресорів. Після того, як ЗСУ відкинули ворога від Києва, люди стали повертатися. У столиці мешкають зараз у тому числі 300 тисяч осіб – зареєстрованих внутрішніх переселенців з інших регіонів України, в яких велися чи ведуться бойові дії – ред.)