Фото: Стас Гуренко
Я побував на деокупованих територіях, я був на фронті - все це виплеснулось в пісні "Ну, привіт"
Саша, привіт. Де ти зараз і чим займаєшся?
Вітаю! Я зараз в Лос-Анджелесі, готуюсь до концерту з "Бумбоксом". У хлопців тур, і я граю з ними декілька концертів. І ще роблю секретні справи.
Заінтригував. Я пам’ятаю, що про свої попередні релізи ти говорив, що написав їх ще до повномасштабного вторгнення росіян. А сьогодні ми презентуємо твою нову пісню "Ну, привіт" — коли саме вона була написана?
Це перша пісня, яку я написав з початку повномасштабного вторгнення. Вона з’явилась 2 місяці тому.
Чим вона особлива для тебе?
Це квінтесенція всього того, що я пережив і побачив своїми очима чи почув зі слів людей, які пережили страшні речі. Я побував на деокупованих територіях, я був на фронті — і ось все це виплеснулось з мене.
Дехто з артистів зізнається, що після релізів відчуває полегшення або навіть звільнення місця для нового матеріалу. Хтось, навпаки, відчуває спустошення. Що відчуваєш ти?
В той момент, коли я писав цю пісню, я дуже сильно переживав. Це переживання залишається і зараз. Коли я чую хоча б шматочок цієї пісні – в мене той самий стан. Пісня глибока і важка. Але є в ній і сумна надія.
Це твоє стандартне, класичне звучання чи, можливо, ти грався зі стилями?
Так, я грався зі стилями, але грався таким чином, щоб нікого не напрягати і примушувати думати, що там і як. Але там і трип-хоп, і треп, і альтернативна електронна музика. Тільки все завуальовано і містично.
Твій сингл "Ну, привіт" є підсумком лютого року. Що за цей рік тебе вразило настільки, що могло б стати основою ще для однієї пісні?
Вразило багато всього. Можна писати і писати. І зараз пишеться нова історія і я теж в ній беру участь, роблячи з цього пісні. Навіть в цій пісні я співаю про те, що зараз пишеться новий Заповіт. І він пишеться нашими славними воїнами.
З початку війни відбулась децентралізація культури — регіони почали робити щось самі
У цей воєнний рік ти певний час жив у Львові. Провів там час разом з іншими музикантами. Раніше Львів переважно тримався окремо. В музиці розвивався теж окремо. Тепер це місто перетворилося на музичний хаб. Як ти гадаєш – чи вплинули столичні музиканти на місцевих? І взагалі, як змінився ландшафт регіональної музики у Львові?
Звичайно, змінився. І не тільки у Львові. Відбулася децентралізація культури. Може не глобально, тому що все одно Київ є столицею і музики, і шоу-бізнесу, але тим не менш і Львів зараз великий музичний хаб, і в Чернігові відбувається щось, в Тернополі, в Житомирі. Регіони почали самі щось робити.
Гадаєш, є передумови того, що найближчим часом з’являться нові музичні проекти або гурти?
Та вже багато їх з’явилося. Проектів і колаборацій дуже багато вже вийшло. А буде ще більше.
В цьому році точно вийде альбом з піснями, які зіграні мною та джазовим квінтетом
Я пам’ятаю, що саме в місті Лева в тебе почалася історія з Jazz Quintet і була ідея видати джазовий альбом. На якому етапі створення він зараз?
Все записано. Це реально моя провина, я давно обіцяв його видати, але поки не маю часу зробити це належним чином. Але в цьому році точно вийде альбом з шести пісень, які зіграні мною та джазовим квінтетом.
Ти зараз у США по своїх секретних справах і з концертами "Бумбокс". А як справи у твого американського гурту The Gitas?
Бас-гітарист Сел Рамаззіні зараз знаходиться у Гватемалі, а барабанщик Бруно Раголіа десь за місяць приїде до Штатів, коли я вже буду в Україні. Зараз гурт трохи незібраний, але він існує, в нас є накопичений матеріал, і він просто чекає свого часу, щоб вийти.
Редакторки текстової версії — Світлана Берестовська і Міла Кравчук
Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
