прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, фото flickr.com
Які передумови для візиту Орбана в Україну — це питання безпеки чи якихось давніх українсько-угорських проблем?
Дмитро Тужанський не думає, що йдеться про питання безпеки. "Особливо з огляду на те, яка кількість високопосадовців відвідували Київ від початку повномасштабного російського вторгнення. Тому йдеться більше про особливості українсько-угорських відносин, особливості угорської позиції щодо РФ та її агресії, щодо права України на опір, на справедливий мир. Це, звісно, спадок українсько-угорського політичного протистояння, яке триває з 2017 року. Йдеться про те, що після ухвалення Україною нового закону про освіту 5 вересня 2017 року Угорщина була не єдиною державою, критичною щодо цього закону. Тоді відреагувала і Польща, і Румунія, і Болгарія з вимогою внести зміни до закону. Але позиція Угорщини була найбільш гучна й радикальна, і ця позиція не обмежилася власне законом про освіту. Тобто з того моменту між Україною та Угорщиною є політичне й дипломатичне протистояння на різних рівнях. Воно торкається не лише мови, а й прав угорської нацменшини — як їх інтерпретувати і розширювати?. Дуже складне й багатошарове питання, але за останні шість років стало зрозуміло: річ не тільки в тому, що Угорщина стурбована долею і правами угорської нацменшини в Україні. Найбільш небезпечний компонент цього питання — російський вплив на українсько-угорські відносини, на прагнення росіян зіштовхнути українців та угорців лобами, спровокувати конфлікт, аж до силових сутичок. Нагадаю, у 2018 році саме росіяни стояли за організацією двох підпалів упродовж трьох тижнів Угорського центру в Ужгороді. Спочатку це було руками польських праворадикалів, а потім — руками ФСБ Росії, причому так цинічно, що співучасниками проходять атошники з Дніпра", — стверджує Дмитро Тужанський.
Запрошення з Банкової Орбан отримав. Чому він зволікає?
"Це дуже делікатна ситуація і для Орбана, і для української сторони. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто говорить, що начебто немає нічого важливого на порядку денному. Але є дуже багато чутливих питань, які треба врахувати. Навіть найменша технічна деталь може все зіпсувати. Віктор Орбан не був Україні з 2014 року, вже майже 10 років, це дуже багато. А Петер Сіярто, який коментує цей візит, є особливою людиною в українсько-угорських відносинах. Це людина, мабуть, із найгіршою для України репутацією політика чи посадовця, після Лаврова та ін. Через усі ці візити в Москву та рукостискання. Але Віктор Орбан залишається чи не єдиним лідером серед країн ЄС і НАТО, який не відвідав Україну після вторгнення РФ. На нього це тисне — ти частина Заходу чи ні? Як би ексцентрично й антизахідно не поводився Орбан, для нього все-таки важливо бути частиною Заходу".
На фото: глави МЗС Угорщини та Росії Петер Сіярто і Сергій Лавров у Москві, Росія, 21 липня 2022 року. ФБ-сторінка Петера Сіярто
Чи може відвідання Бучі та інших зруйнованих російськими окупантами міст спрацювати у випадку з Орбаном?
"Думаю, що так. Думку Орбана ми змінити можемо, але тут питання його поведінки. Питання впливу на його поведінку росіян. І не тому, що Орбан є агентом Кремля чи Путіна, це дуже популярний наратив в Україні. А це питання залежності й обіцянок, тобто газ, нафта та інші домовленості. Хотів би звернути увагу на такий момент. Угорський уряд один із небагатьох останні кілька місяців втілює проєкт реконструкції в Україні — відбудовують у Бучі, Ірпені, Бородянці, наприклад, ЦНАП, ліцей. У мене таке враження, що Віктор Орбан вже тоді планував поїздку до Києва — показати, що він вірить у відбудову України, в її стійкість, незалежність і справедливий мир. Але ми не чуємо цього в його риториці. Тут питання ставлення самого Орбана до України, воно негативне. Він був у полоні російських наративів про громадянську війну в Україні, про Україну як щось субросійське. А другий момент — Орбан 12 років при владі, пережив багатьох наших президентів та урядовців і має негативний досвід. Мовляв, Україна багато давала обіцянок і не виконала їх. Велике питання, чи справді так було на практиці? Бо дуже часто все залежить від сприйняття. Одна з ключових проблем, що Київ і Будапешт майже не спілкуються, ні на середньому, ні на найвищому рівні. Так, як це відбувається, наприклад, з Варшавою, коли можна якісь некоректно сформульовані речі виправити і пояснити, що це не був випад проти вас", — підсумував Дмитро Тужанський.