200 воєнних злочинів щодня: кримінальні провадження проти російських окупантів

На фото: вирва внаслідок російського обстрілу лікарні в Маріуполі/автор фото: Мстислав Чернов, ФБ-сторінка Mstyslav Chernov

"На розслідування такої кількості злочинів підуть десятки років"

На думку Тетяни Печончик, є великі відмінності між тим, що коїли росіяни у попередній період агресії з 2014-го по 2022 рік, і протягом останнього року. Відмінності полягають у нечуваному масштабі злочинів. "Від 24 лютого 2022 року зареєстровано 68 тисяч кримінальних проваджень за статтею 438 Кримінального кодексу "Порушення правил і звичаїв війни". Це неймовірний масштаб, набагато більший, ніж було в попередні 9 років окупації Криму та частини територій Луганщини і Донеччини. Зараз окупанти чинять такі ж злочини, які вони коїли в меншому масштабі у Криму і на Донбасі. Якщо говорити про види воєнних злочинів та злочинів проти людяності, то більшість їх було зафіксовано до 24 лютого 2022 року саме на Донбасі. Щодо окупованого Криму, там було зафіксовано понад 40 насильницьких зникнень, які стосувались кримськотатарських активістів. А після 24 лютого 2022 року ми бачимо, що це вже тисячі викрадень людей на новоокупованих територіях України. Ці викрадення супроводжуються катуваннями та нелюдським поводженням. Крім того, дуже масовими є випадки мародерства. Ми бачимо, що непокаране зло, яке вторглося в Україну 2014 року, зараз значно збільшилось у масштабах. 68 тисяч відкритих проваджень — це не остаточна цифра. Щодня додаються 100-200 нових кримінальних проваджень. До того ж ця цифра не включає переважну більшість злочинів на територіях, які українська влада не контролює. Наприклад, коли місто Маріуполь буде звільнено, там можуть відкритися тисячі нових епізодів. Доводиться докладати зусиль, щоб зареєструвати те чи інше кримінальне провадження. Іноді це зумовлено тим, що потерпілі не хочуть звертатися до органів правопорядку із заявами. Інша річ — як розслідувати таку велику кількість злочинів? Очевидно, що на це підуть десятки років", — констатувала співзасновниця коаліції "Україна. П'ята ранку".

На фото: Тетяна Печончик, Українське Радіо 

Тетяна Печончик вважає, що вкрай важливою є реформа поліції, прокуратури та судової системи. Адже зі зростанням довіри населення зʼявиться більше охочих ділитися своїми свідченнями про воєнні злочини.

"Наразі ми не можемо притягати до відповідальності російських командирів" 

"9 років тому відбулися події Євромайдану, де загинуло понад сто протестувальників, і судові процеси ще й досі тягнуться. Хоча там масштаб злочинів був у сотні разів менший, ніж маємо зараз.

Що заважає зараз діяти швидше? Є декілька факторів. По-перше, слід розуміти, що воєнні злочини є набагато тяжчими, ніж звичайні кримінальні. Тобто якщо взяти зґвалтування, вчинене у мирному житті, і зґвалтування, вчинене військовослужбовцем під час збройних дій, то друге — це набагато тяжчий злочин, який не має термінів давності. Для розслідування таких злочинів дуже важливо надзвичайно ретельно збирати доказову базу. На жаль, минуло 9 років від початку нападу Росії, а у нас і досі не гармонізовано національний Кримінальний кодекс із міжнародними стандартами. У нашому Кримінальному кодексі взагалі не зазначено злочини проти людяності як вид злочинів. По-друге, якщо говорити про воєнні злочини, то у нас є просто загальна стаття про воєнні злочини, але немає типології. До того ж немає відповідальності командирів на рівні національного законодавства. Це означає, що наразі ми не можемо притягати до відповідальності російських командирів, які віддавали накази на вчинення тих чи інших злочинів, або принаймні знали про ці злочини і не зупиняли їх. Верховна Рада ще за пів року до широкомасштабного вторгнення проголосувала законопроєкт, який гармонізує національне кримінальне законодавство з міжнародними стандартами. Але Президент Володимир Зеленський і не наклав вето, і не підписав його. Тобто цей закон не набув чинності", — стверджує Тетяна Печончик.

"99 відсотків воєнних злочинів треба розслідувати в Україні"

"Сьогодні всі 68 тисяч кримінальних проваджень зареєстровані в Україні за єдиною статтею Кримінального кодексу. І єдиний міжнародний суд, який зараз може розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин геноциду, що вчиняються на території України — це Міжнародний кримінальний суд в Гаазі.

На фото: Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, commons.wikimedia.org

Однак міжнародний суд із цього величезного масиву воєнних злочинів може розслідувати максимум 10-15 епізодів. Тобто 99 відсотків воєнних злочинів, вчинених під час збройної російської агресії, мають бути розслідувані в Україні", — зауважила Тетяна Печончик. Вона підкреслила: покладатися у розслідуванні злодіянь російських окупантів на закордонний "суд-чарівник" не варто.