Фото: Слово і Діло
Захід вибірково, а Україна для всіх
Це рішення було очікуваним, каже Тетяна Хутор. Йдеться про повне обмеження доступу російських банків, страхових компаній, інших фінустанов до ринків і активів України на 50 років. "Наша економіка тривалий час була переповнена російськими грошима. Україні не вистачало секторальних санкцій. А фінансовий сектор є одним із найбільш важливих". Це хороший сигнал, зауважує експертка і каже, що на Заході раніше вже застосували низку блокувальних санкцій. Це була заборона на здійснення транзакцій та відключення від системи SWIFT окремих банків і фінустанов. "А Україна зробила це в загальному порядку для всіх. Такий крок забезпечить більш ефективний контроль, щоб від санкцій ухилятися стало складніше, а відстежувати транзакції із резидентами Росії було легше. Активи українців не потраплятимуть до рук Росії. Вже достатньо вони нам передавали свої гроші і майно". А наступним кроком, вважає Тетяна Хутор, має стати зворотній механізм, коли російські активи будуть переходити у власність України на компенсацію за завдані збитки.
Мапа конфіскацій в реальному часі
Тетяна Хутор зауважує, що Україна відстежує, як відбувається конфіскація активів Росії у світі. І впевнена, що росіяни не збираються компенсовувати жодним чином жодної копійки. Вони цього добровільно робити не будуть. Тетяна Хутор наводить цифри, де видно, що за рік повномасштабного вторгнення постраждало понад 19 тисяч цивільних громадян, 13 мільйонів українців були вимушені покинути свої домівки. Постраждало багато бізнесів та інфраструктури. Сума завданих збитків перевищує 750 мільярдів доларів. Зараз бюджет України на 70% наповнюється міжнародною допомогою. Коли ж за це буде платити Росія? "Ми створили мапу світу де в реальному часі можна відстежувати актуальний стан конфіскації російських активів в Україні і світі. Починаючи від заяв до повернутих грошей в Україну. Станом на зараз заморозили 400 мільярдів російських активів. 300 мільярдів ЄС перераховує із Центрального банку Росії. 100 мільярдів приватних активів. Світ рухається повільно, але він рухається".
Називає Тетяна Хутор і топ 5 країн, які найбільше просунулися в цьому питання. Україна стоїть перша в цьому списку. "Є 13 рішень ВАКС щодо приватних активів, 1 рішення РНБО щодо трьох російських банків. Всього маємо 600 мільйонів доларів. На другому місці стоїть Міністерство юстиції США, яке дозволило передавати Україні конфісковані російські гроші. Одне рішення було ухвалене щодо Малофєєва на суму у 5.6 мільйонів доларів. Також Канада ухвалила нове законодавство, яке спрямоване на конфіскацію російських активів Романа Абрамовича на суму у 26 мільйонів доларів. Велика Британія готова до впровадження таких конфіскацій після Канади. У ЄС заморожена рекордна сума у 200 мільярдів доларів".
Швейцарія може змінити свою думку
Тетяна Хутор очікує ривка від всіх країн щодо конфіскації. Але все залежатиме від того, як підуть перші справи. "Швейцарія вже публічно відмовилася від ідеї конфіскації російських активів. Вона переповнена російськими грошима та боїться позовів від РФ. Але вона не раз змінювала свою позицію". Експертка каже, що треба систематизувати всі процеси, всі активи. І що важко перейти від етапу замороження до етапу конфіскації. "Замороження триватиме день, тиждень, а конфіскація місяцями. Це будуть точкові, окремі прізвища. І ці процеси будуть тривати певний час. Конфіскація зараз працює у двох інструментах: порушення санкційного режиму, бо росіяни намагаються обійти санкційні обмеження. Та на цивільному процесі. Кримінальний процес не забезпечить швидкості. Знадобляться роки. Наприклад, паралельно з кримінальним провадженням на Малофєєва в США тривала і цивільна процедура щодо конфіскації його активів на користь України".
