Промова Путіна засвідчила: Росія йде на конфронтацію з Заходом
На думку Олександра Краєва, саме тоді президент РФ висунув претензії щодо політики США, розширення НАТО та діяльності ОБСЄ: "У тій промові Путін чітко окреслив своє бачення того, якою є світова система безпеки. Чітко зазначив, що в існуючому форматі вона є для Росії неприйнятною. З точки зору Путіна, існувала однополярна модель. Тобто, на думку Путіна, існував лише один гегемон, це США, і для Росії це було жодним чином неприйнятно. А також тоді вперше на офіційному рівні була озвучена теза, що розширення НАТО, посилення НАТО й висування НАТО до кордонів Росії є прямою загрозою для Російської Федерації. Тому, так чи інакше, але від цієї промови прийнято відраховувати початок тоді ще ідеологічного, політичного, а зараз вже прямого протистояння із Заходом. І саме від тієї промови відраховують нову Росію. Тому що до цього ми бачили, що Путіна вважали лібералом та прозахідним лідером. А тут всі побачили, хто такий насправді Путін і якими є його погляди на світову систему".
Після агресивних слів були агресивні дії
Торішня Мюнхенська безпекова конференція відбувалася з 18 до 20 лютого. Однією з головних тем була загроза вторгнення Росії в Україну. Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі закликав світ перейти від умиротворення Росії до політики безпеки та миру: "За відмову від третього у світі ядерного потенціалу Україна отримала гарантії безпеки. Тієї зброї у нас немає. Безпеки у нас немає також. Немає й частини території нашої держави, що за площею більша, ніж Швейцарія, Нідерланди чи Бельгія. А головне — немає мільйонів наших громадян України. Усього цього немає. А дещо є. Це право — вимагати перейти від політики умиротворення до забезпечення гарантій безпеки та миру. З 2014 року Україна тричі намагалася скликати консультації держав — гарантів Будапештського меморандуму. Тричі безуспішно. Сьогодні Україна зробить це вчетверте. Я як президент — уперше. Але і Україна, і я робимо це востаннє. Я ініціюю проведення консультацій у межах Будапештського меморандуму. Якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює, і всі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів".
Ці слова Володимира Зеленського президент РФ використав згодом як одне з виправдань нападу. Мовляв, Україна має намір почати виробництво ядерної зброї. Торішній виступ українського президента оцінює експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв: "Насправді рішення про напад було ухвалено набагато раніше. Очевидно, що будь-які причини для нападу або будь-яка аргументація, яка могла б допомогти росіянам ухвалити рішення про напад, це просто виправдання того, що сталося, постфактум. Тобто росіяни так чи інакше здійснили б те, що вони здійснили, росіяни так чи інакше пішли б у наступ. Тобто жодним чином адекватна реальність і те, що було сказано, не впливає на те, що було вирішено в Кремлі стосовно України. Слова про те, що насправді ця система не працює, це наша давня позиція. Ми чітко кажемо: ще з 2014 року бачимо, що система Будапештського меморандуму не працює, що Будапешт не врятував Україну від агресії, не вберіг наші міжнародно визнані кордони, тому ми просто мали озвучити очевидні речі. Чому тоді ще було окей посилатися на Будапештський меморандум? Тому що на той момент ще хтось приділяв увагу міжнародному праву і раніше підписаним домовленостям і договорам".
Мюнхенська безпекова конференція — наративний форум
Під час Мюнхенської безпекової конференції 2022 року західні політики закликали Росію поважати міжнародно визнані кордони України та її суверенітет, говорили про санкції та важливість дипломатичного врегулювання. А вже за кілька днів, 24 лютого, відбулося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Мюнхенський звіт про безпеку 2022 (Munich Security Report) мав назву "Turning the Tid: Unlearning Helplessness" – "Змінити хід подій: Відучитися від безпорадності". Чи були випадки в історії, коли промови, дискусії та домовленості під час Мюнхенської безпекової конференції допомогли запобігти військовим конфліктам або зупинити їх? Чи здатні слова стримувати силу? Або ж це просто майданчик для розмов та обміну думками? Міркує Олександр Краєв: "Скоріше, це наративний захід, наративний форум, який показує, в який бік думає кожна зі сторін потенційного конфлікту. Тобто з чим вона буде працювати, на які сподівається досягнення та поступки з іншої сторони. Це важливий форум. У тому плані, що саме на ньому ми можемо говорити про складні стратегічні речі, і саме на ньому можуть озвучуватися доволі сміливі ідеї або, як мінімум, бачення тих чи інших політиків і лідерів стосовно світового порядку. Але я сумніваюся, що Мюнхенську конференцію можна вважати практичним, прагматичним майданчиком для вирішення конфліктів або отримання більшої підтримки. Це все-таки більше про меседжі, про політики, про стратегії. Це надзвичайно важливо. Але якщо ми говоримо про те, наприклад, який договір нам треба підписати, щоб припинити вогонь, або яке озброєння ми отримаємо від Заходу, то Мюнхен це, скоріше, підготовча платформа".
Місце неформальних зустрічей між офіційними особами
Мюнхенська безпекова конференція – це також місце неформальних зустрічей між офіційними особами. Наскільки велику роль відіграють конфіденційні зустрічі та кулуарні домовленості? Коментує Олександр Краєв: "Це і є та єдина практика, єдина частина Мюнхенської конференції, яка справді може приносити валідні політичні результати. Тобто те, що робиться публічно, це зовсім інша справа. Те, що робиться кулуарно, це справжня політика. Це те, де лідери думок, політичні лідери або військові лідери можуть вирішити своє питання. І це той розділ не лише Мюнхенської, а будь-якої міжнародної конференції, який справді має вплив на поточну ситуацію. Дуже часто організатори різних форумів, зокрема й Мюнхенського, створюють умови, для того щоб лідери могли так зустрічатися. Іноді самі політики, їхні команди й штаби створюють ці умови і дороблюють під себе. Але так чи інакше завжди, коли в одному місці з’їжджається така велика кількість впливових, прогресивних людей, то такі зустрічі не можуть не відбутися".
Ключові для України події та заяви, виголошені на Мюнхенській безпековій конференції протягом останніх 10 років
Лютий 2013. Обговорювали актуальні на той час військові кризи: війну в Сирії та протистояння з ісламістами у Малі. Тогочасний президент України Віктор Янукович участі в конференції 2013 року не брав. 2014. Однією з тем була ситуація в Україні. Тривав Майдан. Захід застерігав команду Януковича від спроб вирішити кризу силовими методами. 2015. З промовою у Мюнхені виступив п’ятий президент України Петро Порошенко. Він звинуватив Росію у підтримці бойовиків на сході Україні, наполягав, що конфлікт має бути розв’язаний, а не заморожений, і прагнув домогтися від Заходу поставок зброї для оборонних цілей. Тоді західні політики здебільшого робили ставку на дипломатичне вирішення конфлікту. 2016. Ключовими темами в Мюнхені стали роль Москви у війні в Сирії та у збройному конфлікті на сході України, а також європейська криза з біженцями. 2017. На зустрічах в Мюнхені представники української делегації вчергове наголошували на важливості належного реагування на загострення безпекової ситуації на Донбасі та збереження санкцій ЄС проти Росії до припинення російської агресії. 2018. На Мюнхенській конференції з безпеки найвищим посадовим особам держав-учасниць було представлено доповідь щодо можливості розгортання на Донбасі миротворчої місії Організації Об’єднаних Націй. Тоді говорили й про те, що остаточне рішення щодо цього ухвалюватиме Рада безпеки ООН, одним із постійних членів якої є Росія.
Мюнхенська безпекова конференція 2019 року пройшла під гаслом "Велика головоломка: хто складе пазл?". Таку назву мав щорічний звіт конференції, де головне питання звучало так: що прийде на зміну ліберальному світовому порядку, який був сформований після Другої світової війни? Наголошувалося, що цей ліберальний порядок фактично зруйнований. Американські та європейські політики говорили про підтримку України у протидії російській агресії, втім якихось кардинальних кроків у цьому напрямку не відбулося.
У 2020 році участь в Мюнхенській безпековій конференції вперше взяв чинний президент України Володимир Зеленський. У промові він зауважив, що в доповіді Мюнхенської конференції Україна згадується лише вісім разів, а в прогнозі потенційних гарячих точок опустилася з 9-го на 10 місце. Це вперше — від початку війни — нашій державі приділили так мало уваги. Тоді у Мюнхені затвердили так звані кроки для припинення війни на Донбасі. Документ мав назву "12 кроків до зміцнення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні". Серед цих заходів була, наприклад, пропозиція запровадити зміни в санкціях у зв’язку з окремими конкретними кроками на виконання мінських домовленостей. Тобто пропонувалося, що коли сторони погоджуються на "мюнхенську ініціативу", то виконання закріплених у ній пунктів може стати підставою для перегляду санкцій проти Росії. Документ зазнав різкої критики. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що "тези, які містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції української держави".
У 2021 році через пандемію коронавірусу замість повноцінної конференції відбулася спеціальна сесія в онлайн-форматі за обмеженої кількості учасників. Утім, тема війни в Україні була однією з ключових. Світові лідери розкритикували дії Кремля за агресивну поведінку та відсутність прогресу у відновленні територіальної цілісності України.
Торішню Мюнхенську безпекову конференцію ми вже згадували. Зокрема, промову Володимира Зеленського. Пригадаймо ще один її фрагмент: "Україна хоче миру. Європа хоче миру. Світ каже, що не хоче воювати, а Росія — що не хоче нападати. Хтось із нас бреше. Це ще не аксіома, але вже не гіпотеза".
Минув рік. У центрі уваги цьогорічної Мюнхенської безпекової конференції знову Україна – в контексті безпеки Європи та всього світу. І ми знову сподіваємося, що світова спільнота таки допоможе нам зупинити російську агресію.
Фото: securityconference