"Відновлення історичних назв — інструментарій деокупації Криму"
Кампанія "Повернемо назви — повернемо Крим" має поінформувати українське суспільство, що населені пункти півострова мають назви, які є або комуністичними, або колоніальними. Загалом у Криму були три великі хвилі перейменувань: перша — після анексії його Російською імперією в 1783 році, аби знищити причетність корінних народів до цієї території, друга — з 1921 до 1944 року, коли Ялту намагалися перейменувати на Красноплот, третя — після депортації кримськотатарського народу в 1944 році. Більшість населених пунктів перейменували у 1945-1948 роках. Відтак є багато однакових назв у різних районах, щоб знищити згадку про історію, легенди чи мовний акцент, зазначає Ескендер Барієв. Він додає, що "це питання порушували і в часи коли Україна повністю контролювала Крим. Однак більше ми почали говорити про це з 2014 року, наголошуючи, що треба в Україні терміново ухвалити закон про корінні народи, і добре, що це відбулося". Член Меджлісу наголошує, що відновлення історичних назв — це не просто відновлення справедливості. Це інструментарій деокупації. Це ідеологічна та інформаційна війна проти загарбників. "Якщо Україна офіційно повертає історичні назви і використовує їх у своїй картографії, то і вся міжнародна картографія це робитиме. Таким чином ми демонструємо всьому світу, хто є господарем у Криму", — каже він.
Способи реалізації
Для реалізації цієї ініціативи існує законодавча база України. По-перше, закон про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, ухвалений у 2014 році. Там йдеться, що за зверненням депортованих народів можуть відновлювати історичні назви, перейменовані після депортації. По-друге, закон про "декомунізацію" та постанова Верховної Ради 2016 року про перейменування 70 назв, пов’язаних із комуністичним режимом, що стане можливим після деокупації. По-третє, закон про корінні народи, в якому прописано, що Уряд разом із представницьким органом корінних народів подає до Верховної Ради відповідний проєкт постанови, пояснює Барієв. І зауважує, що є план реалізації стратегії деокупації та реінтеграції Криму, в якому чітко сказано, що необхідно розробити проєкт постанови для перейменування історичних назв.
Фото: Ескендер Барієв, uk.wikipedia.org
Які назви пропонують повернути
За словами голови Меджлісу Рафата Чубарова, село Кутлак – нині Весьолоє, Айсерес – Междуречіє, Карасубазар – Білогірськ, Отуз – Щебетовка, Сарабуз – Гвардейскоє, Ічкі – Советскоє. Крім того, пропонуть замінити Севастополь на Ак’яр, а Сімферополь на Акмесджіт. Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв розповідає, що вже звернулися до Державного агентства з меліорації та рибного господарства, щоб надати правильні назви водних об'єктів. Звернулися також до Укрзалізниці стосовно правильних назв станцій. Крім того, Меджліс зараз звертається до Міністерства культури та інформаційної політики та Кабміну, аби почати розробляти проєкт постанову, яку надішлють до Верховної Ради. "Для нас важливо, щоб це підтримувало українське суспільство. Тому що це наша спільна історія", — наголошує Ескендер Барієв.
Повернення історичної топоніміки Криму, Фото: zmina.info
