Під загрозою птахи і тварини з Червоної книги, масово гинуть дельфіни
"Під загрозою опинилися близько 600 видів тварин, близько 740 видів рослин та грибів, які, зокрема, занесені до Червоної книги України. Відбувається катастрофічна загибель чорноморських дельфінів унаслідок використання агресором гідроакустичних приладів підводних та надводних човнів, великої кількості мін у Чорному морі, бомбардувань, ракетних ударів із моря", – розповів заступник начальника Управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Ставнійчук. Також під загрозою опинилися всі 20 видів кажанів, занесених до Червоної книги України. "На півдні, який є ареною бойових дій, розташовані водні об’єкти, що слугують розмноженню, живленню та зупинці птахів водно-болотного комплексу. Через ці об’єкти пролягають сезонні міграції. Тому під загрозою опинилися більше 120 видів птахів, які є об’єктом захисту угоди про збереження афро- та євразійських водно-болотних птахів. Особливу тривогу викликає руйнування колоній чоботаря. Лише за одну ніч місця його гніздування в межах Національного природного парку "Тузловські лимани" було обстріляно 200-ми снарядами з російських кораблів, що базуються у прибережній акваторії Чорного моря", – розповів Олександр Ставнійчук.
Читати також: "Через війну у Чорному морі загинуло не менше п'яти тисяч дельфінів" – біолог
На Одещині на берег викинуло мертвих дельфінів. Фото: Іван Русєв
1,9 трлн гривень збитків для екології України
"Державна екологічна інспекція зафіксувала понад 2300 випадків шкоди, завданої довкіллю. На сьогодні розрахунки ведуть за чотирма напрямами: загальна сума забруднення та засмічення земель складає понад 845 млрд, забруднення атмосферного повітря – 998 млрд, сума завданої шкоди водним об’єктам складає 56 млрд. А загальна сума збитків по земельних та водних ресурсах, а також атмосферному повітрю – близько 1 трлн 900 млрд гривень. Це величезна шкода", – констатував Олександр Ставнійчук. Загалом унаслідок російського вторгнення окуповано 514 об’єктів природно-заповідного фонду площею 0,8 млн гектарів.
Наслідки війни в Україні відчує весь світ
Іноземні та вітчизняні експерти переконані: все, що відбулося та відбуватиметься в Україні, вплине на весь світ. "Учені зараз знаходять мікропластик в яйцях пінгвінів в Антарктиді. Ця шкода завдана внаслідок військових дій, вибухів, коли величезна кількість небезпечних речовин просто вивільняється в повітря, воду, грунт. Також пошкоджено дуже багато промислових об’єктів, де зберігалися небезпечні відходи. Через певний час усі ці шкідливі мікроелементи потраплять в інші країни", – переконаний виконавчий директор WWF Україна Богдан Вихор. Він звернув особливу увагу, що військові дії вплинули на доступність їжі для значної частини світу: "Оскільки знищені або понівечені великі території родючих чорноземів, мільйони або й сотні мільйонів людей в країнах Сходу, Азії не матимуть доступу до дешевої зернової продукції, яку вони отримували з України. Це означатиме потік мігрантів у країни Європи".
"Наступного літа половина європейських річок може пересохнути"
"Якщо говорити про роль, яку відігравали природні екосистеми в Україні для стабілізації змін клімату, то водно-болотні угіддя, рамсарські угіддя на півдні України, які були вражені, вже не виконують свої функції. В результаті це має прямий вплив на клімат. Те, що третина екосистем України пошкоджена, означає, що ми не зможемо стабілізувати клімат на континенті й наступного літа половина європейських річок може пересохнути", – додав Вихор.
"Знищити за тиждень те, що формувалось тисячами років"
На Херсонщині від артобстрілів займалися поля зі збіжжям. Фото: Укрінформ
Також на третину пошкодженим і замінованим залишається найцінніший скарб України – земля. "Третина українських земель стала зоною ризикованого сільського господарства, що означає заміновану територію. Й хоча велика частина територій вже деокупована, ДСНС інформує про нещасні випадки, коли фермери гинуть, повертаючись до обробки землі", – розповіла фахівчиня зі сталого землекористування ГО "Екодія" Лоріна Федорова. Вона додала, що земля – це непоновлюваний ресурс. Адже грунти формуються впродовж тисячі років. "Ті військові дії, які можуть відбуватися буквально протягом декількох днів і тижнів, на конкретних ділянках здатні стирати те, що формувалося тисячами років".
Хто платитиме за вирішення екологічних проблем України?
Зберігати довкілля економічно вигідно і це не гіпотеза, яку потрібно доводити. Джерел фінансування може бути чимало, вважає Богдан Вихор: "Є можливості мобілізувати індивідуальні пожертви від людей у всьому світі, є можливість залучати гранти ЄС та інших організацій. Можна залучати безвідсоткові кредити на відновлення. Завдання держави – створити умови, щоб інвестори, які захочуть вкласти гроші в післявоєнне відновлення України, мали належні умови. Тоді вони розглядатимуть нашу територію як низькоризиковану. Тоді вони не боятимуться вкласти сюди гроші", – резюмує Богдан Вихор.
Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
