Чотири проблемних сфери
Сюзанна Мнацаканян зазначила, що Європейська соціальна хартія, ратифікована Україною, передбачає низку соціальних та економічних прав громадян, викладених у 31 статті хартії. В умовах війни неможливим і недоцільним було одночасно дослідити факти порушень в усіх абсолютно сферах, вважає експертка. Тож консультанти зосередили увагу на чотирьох проблемних сферах: забезпечення права на житло під час війни; право на соціальний захист; право на рівність і захист від дискримінації; забезпечення права на працевлаштування і загалом трудові права в Україні.
Фото: Сюзанна Мнацаканян, nrada.gov.ua
Право на житло
"Це один із найбільш проблемних аспектів соціальних прав в Україні в умовах війни, ― розповіла Сюзанна Мнацаканян. ― Після початку повномасштабної агресії додалося ще більше питань, бо право на житло було найбільше порушено. Станом на січень є інформація про те, що понад 143 тисячі житлових будинків було знищено російськими окупантами в Україні. Коли ми 2 липня проводили оцінку потреб, то стало відомо, що більше 800 тисяч людей залишилося без житла. Уявіть, наскільки ситуація змінилася зараз, адже статистика лише погіршується. Щодо кроків держави, тут треба читати весь звіт, щоб ми не виривали з контексту певні питання. У наших рекомендаціях ми точно просили негайно розробити антикризовий механізм реалізації обов’язку забезпечення житлом. Адже розуміли, що взимку це буде найбільш актуально. Йдеться про модульні містечка, приміщення для тимчасового перебування людей. Однак не всі вони були пристосовані до зимових умов. Окрім експертної підтримки та рекомендацій, ми надалі будемо пліч-о-пліч з урядом України намагатися розробити законодавство, щоб якомога швидше можна було бачити покращення ситуації із забезпеченням житлом".
Право на соціальний захист
Ситуація з правом на соціальний захист була найбільш складною ще до початку військової агресії, вважає Сюзанна Мнацаканян. "Україна, на жаль, не могла виконувати дуже багато рішень Європейського суду з прав людини через те, що існує величезна проблема з практикою імплементації законодавства України. Проблема завжди була в тому, що законодавство України про соціальний захист дуже розпорошене і передбачало величезну низку соціальних пільг і виплат, які були великим тягарем для держбюджету, але ніяк не допомагали людям, котрі перебувають у складних життєвих обставинах. Після того, як набув чинності закон про соціальні послуги, Україна прогресувала, хоча для вирішення проблеми потрібно було зробити ще багато кроків. Серед них ― розробка проєкту соціального кодексу України, яка триває сьогодні. Після початку широкомасштабної агресії ми розуміємо, що кількість і сума виплат, які держава мала б здійснювати за чинним і новим законодавством, неможлива у межах наявного бюджету. Тому це питання треба поділяти на дві частини: що треба зробити загалом в соціальному плані та зокрема ― через цю воєнну агресію. Перша наша рекомендація ― щоб усі соціальні виплати для переміщених осіб, а це майже 6 млн людей в межах України і 12 млн людей за кордоном, були адресними і тимчасовими. А надалі ― допомагати забезпеченням саме соціальних послуг людям, які цього потребують. Якщо ми говоримо про забезпечення прав людей з інвалідністю, то найперше ― це рівний доступ до працевлаштування. Такий самий, як для людей без інвалідності", ― наголосила пані Мнацаканян.
Право на працю
На думку Сюзанни Мнацаканян, трудові права корелюються із соціальними правами. Якби кожна людина могла реалізувати своє право на працевлаштування, зайнятість та гідну оплату праці, то скоріш за все не потребувала б соціального забезпечення від держави. "Ми вважаємо, що необхідно розглянути можливість взяття саме Україною на себе зобов’язання виплачувати заробітну плату працівникам, якщо виникла заборгованість підприємств перед працівниками. Щоб надалі у механізмі відповідальності Росії за відшкодування завданих нею збитків Україна могла вимагати повернення в державний бюджет цих коштів. Якщо сьогодні залишити це питання без змін, то завтра кожна особа самостійно не зможе проти Росії йти до суду і вимагати якісь гроші. Цей механізм має бути покладений саме на державу Україна, яка повинна сьогодні забезпечити ці трудові права. Зокрема коли йдеться про відшкодування, виплату зарплат тощо. І далі вже Україна має стягнути з агресора усі кошти за збитки через війну".
Право на рівність і захист від дискримінації
"Це найцікавіша сфера. Коли ми провели своє дослідження, то основним висновком експертів став такий: незважаючи на війну, ситуація із забезпечення рівності та захисту від дискримінації в Україні не погіршилась", ― зазначила Сюзанна Мнацаканян. Насамкінець експертка зауважила: "Стандарти Ради Європи і передова практика не є тим механізмом, який можна просто взяти, скопіювати і вставити. Потрібно вигадувати свій особистий механізм, власне український, який буде йти у світлі цих європейських стандартів.
На фото: зруйнований будинок у Дніпрі, телеграм-канал голови військової адміністрації Дніпропетровщини
