“Мова йде про підняття тарифів на електроенергію для бізнесу”
“Напередодні пролунали заяви голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтина Ущаповського про можливе підняття тарифів", – зазначив Олег Попенко. Але, на думку експерта, наразі незрозуміло: тарифи піднімуть одразу після опалювального сезону чи після війни? "Якщо війна закінчиться перемогою України відразу після закінчення опалювального сезону, це було б, звісно, добре. Але поки що ситуація на сході складна”, – констатував Попенко. Разом з тим, додав експерт, НКРЕКП може впливати не на всі тарифи. “Взагалі заява комісії дуже дивна, адже НКРЕКП – незалежний орган, але чомусь виступав від імені уряду", – стверджує Олег Попенко. І додає: в цій ситуації саме уряд мав заявляти, що розглядає питання можливого підняття тарифів. “Тому, як на мене, голова НКРЕКП говорить про підняття тарифів на електроенергію. Питання верхнього порогу вартості електроенергії для бізнесу порушували ще 1 жовтня постачальники електроенергії, бо їм потрібно ремонтувати базу, не вистачає коштів на зарплату. Тоді мова йшла про підняття на 1 гривню, бо зараз верхня межа не вище 5 гривень. Тому мова, швидше за все, йде про підняття тарифів на електроенергію для бізнесу і, можливо, – для населення”, – висловив своє припущення Попенко. “Але потрібно говорити, що якщо збільшать тарифи на електроенергію для бізнесу, то це вплине на тарифи для всіх “водоканалів”. Адже 40 % тарифів “водоканалів” – це електроенергія”. “Для бізнесу це автоматично потягне і зростання вартості послуг компанії, собівартості послуг бізнесу, бо всі торговельні центри, виробничі потужності прив’язані до електроенергії. Будь-яке подорожчання її вартості потягне за собою інфляцію, зростання вартості послуг, товарів. Це призведе до чергового витка інфляції, який й так очікується великим цього року”, – пояснив експерт.
“Закон про встановлення мораторію на підвищення тарифів не стосується електроенергії”
Олег Попенко пригадав, що в липні минулого року Верховна Рада проголосувала за закон, який передбачає мораторій на підвищення тарифів. Проте в цьому документі описані лише чотири тарифи, які не будуть підніматися: на теплопостачання і гарячу воду, на газ і на газопостачання. “Всі інші тарифи не прописані й регулювання вартості тих же ж тарифів на електроенергію для побутового використання відбувається рішеннями НКРЕКП. Якщо говорити за теплопостачання, то більшість тарифів регулюється рішенням органів місцевого самоврядування. Тому в цьому випадку немає порушення”. “Якщо ж казати про тарифи для бізнесу, то в цьому випадку ми взагалі не розглядаємо впливу цього закону, бо в нас ринкові тарифи і вплив на ринкові тарифи має тільки НКРЕКП”, – додав засновник Спілки споживачів комунальних послуг.
Олег Попенко, фото з ФБ-сторінки
Чи зростуть борги за комунальні послуги через нове підняття тарифів?
“Підняття тарифів навіть для бізнесу призведе до того, що гаманець простого українця ще більше спорожніє. На сьогодні, наприклад, платежі по місту Харкову за комунальні послуги зі слів міського голови Терехова складають 40 % – 60 % платежів не сплачують. Якщо казати за Харківську область, то платежі складають лише 10-15 %. Тому дійсно будь-яке підняття тарифів призведе до того, що зросте заборгованість за житлово-комунальні послуги на всіх рівнях”, – каже експерт. Усі ці фактори вплинуть на те, що якість комунальних послуг погіршуватиметься: “Наприклад, при вивезенні твердих побутових відходів кількість автівок, які виїжджають на маршрут, зменшуватиметься. Відповідно скоротиться і число рейсів цих автівок”.
Як вирішити проблему оплати праці енергетиків?
“Ще жодна країна світу не відновила стан житлово-комунального господарства за рахунок підняття тарифів. Тому проблему оплати праці енергетикам можна розв’язати за рахунок залучення дешевих кредитних ресурсів. Для енергетичної компанії під гарантії держави – це нормальний і дієвий засіб”, – зазначив Олег Попенко. “Підвищення тарифів під час війни не дасть результату. Це призведе лише до того, що зростатиме заборгованість за житлово-комунальні послуги”.
“Проєкт закону про списання боргів не принесе користі, його треба доопрацьовувати”
Наостанок Попенко торкнувся питання законопроєкту, який передбачає списання та реструктуризацію боргів за комунальні послуги для українців, чиє житло розташоване на території ведення бойових дій. Наразі документ перебуває на розгляді парламенту. “Проєкт цього закону не доопрацьований так, аби принести користь. У кого списувати борги: в тих, чиє житло зруйноване повністю, або пошкоджене? Чи списувати навіть тим, у кого ціле житло? Списувати борги тим, хто проживає в Бахмуті, Костянтинівці, Краматорську чи Харкові? Адже це абсолютно різна цінова група. В Бахмуті взагалі немає житла, в Краматорську воно є і щось коштує, а в центрі Харкова воно коштує ще більше. Тому потрібно не просто визначити зону бойових дій, а й ступінь пошкодження майна. Це ще не деталізовано”, – каже експерт. На думку Олега Попенка, закон має бути прописаний так, щоб не виникало ризиків, коли людині із величезним боргом за житло, який виник до повномасштабної війни, не списали ці борги зараз.
Фото: логотип НКРЕКП
