"Росія не збиралася внутрішні кордони між союзними республіками робити державними"
"Паростки агресії з боку Росії зародилися відразу після того, як Україна проголосила свою незалежність, навіть ще не провівши відповідного референдуму. Коли Верховна Рада 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України, через чотири дні помічник президента Росії Бориса Єльцина заявив, що існують територіальні питання щодо Криму, Донбасу, де проживає багато російськомовного населення, а також щодо Північного Казахстану. В 1993 році було опубліковано концепцію стосунків між РФ і так званою Співдружністю незалежних держав, проте ніхто з російських чиновників не збирався робити внутрішні адміністративні кордони, які були між РФ та колишніми країни країнами СРСР, державними", – розповів Ярослав Войтко. Тому, додав дипломат, від 90-х років і донині Росія заперечує проти делімітації та узгодження відповідних карт з обох боків. "Тим паче, зараз йдеться й про те, що нам потрібно від Російської Федерації огороджуватися і бетонними спорудами. Тому проблема з державним кордоном, його делімітацією та демаркацією буде залишатися. Ця проблема також існуватиме потім, якщо найближчим часом Росія залишатиметься в нинішніх державних кордонах, а не розпадеться після перемоги України у розв'язаній Москвою війні".
Тузла розбрату
Войтко пригадав, що вже в період від підписання до ратифікації двадцять років тому договору про російсько-український державний кордон стався конфлікт щодо острова Тузла, спричинений спорудженням Росією дамби в Керченській протоці. За словами дипломата, наше політичне керівництво вже в той час усвідомлювало, що Росія провокує військовий конфлікт: "Тоді тривав візит президента Кучми до Бразилії, який він перервав і повернувся в Україну. У вересні 2003 року Росія спочатку тишком-нишком будувала дамбу до українського острова Тузла, а потім розгорнула й активну фазу". "Й тут знову йдеться про юридичну казуїстику: росіяни казали, що це коса, а українці – що це повноцінний острів. Тоді від Таманського півострова Краснодарського краю почали насувати греблю з метою її з’єднання з російським берегом. Працювали в три зміни, й будівельники по 150 метрів та більше греблі на день споруджували. Після того, як російські будівельники досягли українського прикордонного понтона, почалися перемовини". Войтко зауважив, що на той час договір про кордон вже було підписано й Україна наполягала, що Азовське море й Керченська протока повинні бути внутрішніми водами нашої держави та Російської Федерації, тож мають бути поділені державним кордоном: "За таким принципом Тузла вже тоді належала до України. А Росія наполягала на тому, що офіційно не було чітко проведених кордонів – як в акваторії моря, так і в Керченській протоці, через яку тепер стоїть побудований міст. РФ вказувала, що Україні відійшла тільки континентальна частина Криму".
"Росія не визнає державний кордон, бо плекає надії на відновлення Радянського Союзу"
"Конфлікт тоді вдалося врегулювати мирним шляхом. Але ми пам’ятаємо ці тривожні кадри: українські прикордонники за наполяганням керівництва були готові відбивати посягання на територію України", – згадує Ярослав Войтко. Дипломат додав, що українській стороні добре відомо, де проходить державним кордон між нашою державою та Російською Федерацією, хоча в радянські часи його не існувало. "На картах, звісно, був позначений поділ. Скажімо, в Харківській і Білгородській областях кордон був довільно позначений. Кількість україномовних сіл, яка відійшла до Білгородської області, яка до 20-х років належала Україні, теж була велика. Але тоді погодилися, щоб адміністративні кордони проходили саме так", – пояснив Войтко. За його словами, Росія не хоче визнавати ці кордони державними та плекає надії на відновлення Радянського Союзу: "Думаю, вони хотіли до 30 грудня 2022 року – сакральної дати сторіччя після укладення договору про утворення СРСР – усе повернути". "Разом з тим, є карти державного кордону, які додаються до договору, річницю якого ми сьогодні відзначаємо. Вони становлять його невід’ємну частину, проте для громадськості ці описи і карти не є доступними. Україна ж знає, про що говорить", – підсумував Ярослав Войтко.
Фото: commons.wikimedia.org
