"Понад мільярд квадратних метрів житла в Україні потребують відновлення"
"За деякими оцінками, в Україні є понад 40 млн квадратних метрів частково зруйнованого житла або такого, що не підлягатиме реконструкції без капітальних ремонтів. Це достатньо велика цифра, враховуючи, що квадратний метр коштує умовно тисячу доларів. Тобто йдеться про суму близько 45 млрд доларів тільки на те житло, яке фізично пошкоджене. Плюс відключення світла та теплової енергії також впливають на те, що будинки пошкоджуються. Тому, оскільки ми маємо понад 1 млрд 100 млн квадратних метрів житла в Україні, фактично все воно потребує відновлення", — розповів Іван Перегінець. Разом з тим, як додав експерт, Україна фінансові кошти передусім скеровує на військові потреби, тож питання, як відновлювати таку кількість житла, залишається відкритим. Зокрема, це стосується і відшкодувань завданих збитків з боку Росії. "Зі світового досвіду, репарації виплачуються протягом десятиліть, тому зараз слід зафіксувати пошкодження на рівні окремих домогосподарств, органів місцевого самоврядування. Пізніше десятки та сотні мільярдів доларів можуть бути Україною залучені у вигляді репарацій або інших допомог міжнародної спільноти і тоді вже буде відбуватися відновлення. Без такої допомоги, думаю, Україна сама зможе впоратися з цим завданням у найближчі 5-7 років".
За чиї кошти Україна відновлюватиме свої міста?
"Практика показує, що на рівні окремих міст є горизонтальні зв’язки з містами-побратимами і на них будуються певні партнерства. Закордонна спільнота готова нам в цьому сенсі допомагати і вже допомагає. На рівні держави ініціатива Президента Зеленського "United24" також почала працювати: минулого тижня було зібрано понад 500 млн гривень для відновлення 18-ти багатоквартирних житлових будинків. Тому не можна сказати, що ця робота не йде, проте ми розуміємо, що таке 40-50 млн квадратних метрів, а що таке 18 будинків", — зазначив Перегінець.
Чому модульні містечка — не для України?
Прикладом для України щодо відновлення своїх територій може, за словами експерта, слугувати післявоєнна Німеччина та США, де були зроблені акценти на капітальному будівництві споруд: "Зараз дуже популярними є модульні містечка та таке інше, але на 20 квадратних метрів модульного містечка треба витратити близько 500 доларів на квадратний метр, а термін його експлуатації — 10 років. Інша річ, коли ми витрачаємо трішки більше, але будуємо будинок капітального типу, який слугуватиме 100 років".
"Зараз зруйновано більше індивідуальних житлових будинків, аніж одиниць багатоквартирного житла. Відновлення потребує й один тип будови, й інший". Разом з тим, продовжив Іван Перегінець, вирахувати точну вартість відновлення окремого житла неможливо, адже ступінь пошкодження всюди різний: “Прилетів, наприклад, снаряд у багатоквартирний будинок і там треба відремонтувати 2-3 квартири. Тут враховуватиметься рівень пошкодження несучих конструкцій: чи їх треба зносити, чи просто підсилити. Тому тут не можна сказати, якою точно буде вартість. Проте, якщо говорити про демонтаж конструкцій та будівництво на цьому місці нового будинку, то це набагато дорожче, аніж просто збудувати нове на новому місці".
Будівельний бум після війни
"До війни кількість будівельників в Україні нараховувала біля 300 тисяч осіб. Зараз, думаю, ця цифра значно збільшиться, адже нам будуть потрібні близько пів мільйона будівельників, проєктувальників, прорабів та інших фахівців", — пояснив експерт. Окремо він згадав й про бебі-бум, який, за словами фахівців соціальної сфери, може чекати на Україну: "Можливе збільшення народжуваності в нашій державі в найближчі 10 років. І ми маємо це також розглядати не лише з точки зору відновлення нашого зруйнованого фонду, але й будівництва нового житла з урахуванням міграційних процесів, а також — збільшення народжуваності дітей".
"Усі будівельні матеріали ми можемо виготовляти в себе"
"В Україні дуже велика сировинна база: багато глини ми вивозимо в Іспанії та Італію для виробництва там кераміки, яка потім завозиться назад, констатував експерт. У нас є й залізобетонні заводи, й пошкоджений металургійний комплекс, який тим не менше може випускати арматуру. Тому всі будівельні матеріали, починаючи від цементу, щебня, піску цегли, арматури, ми можемо виробляти в себе. Інженерні мережі, кабельно-провідникова продукція та інше, на жаль, зруйновані. На Сході України були сировинна база для виготовлення гіпсокартону, але ми сподіваємося, що це теж відновиться", — сподівається Перегінець. Із Європи, на думку експерта, запозичуватимуть технологічні рішення щодо скла: "Можливо, доведеться відновлювати експортне постачання скла, бо в нас Лисичанськ, на жаль, буде пошкоджений. Але у відсоткову відношенні більше 70 % матеріалів та обладнання ми можемо виробляти в Україні".
Наслідки влучання російської ракети у будинок у Дніпрі 14 січня 2023 року
Фото: з телеграм-каналу Валентина Резніченка/ Дніпропетровська ОДА (ОВА)
