"Ми проводимо дослідження з приводу споживчої поведінки населення України, починаючи з 2020 року, тому ми маємо динаміку і за часів ковіду, і за 2021 рік, який був з пом’якшенням. Також спостерігаємо, яким чином поведінка змінюється зараз, під час повномасштабної агресії. З результатів дослідження можна сказати, що продовжується тренд раціоналізації покупок: люди скорочують обсяги імпульсних покупок, які до війни складали приблизно третину всіх покупок за суб’єктивними враженнями. Люди, заходячи в магазин, могли купити щось, що не планували, але що сподобалося чи захотілося. Зараз ми бачимо, що переважна більшість респондентів рухаються строго за своїми потребами, списками, запланованими покупками. 76 % респондентів декларують саме такий тип купівельної поведінки. Звичайно, це пов’язано з тим, що люди відчувають, що їхні доходи знизилися – це теж суб’єктивний показник, проте доходи точно не встигають за зростанням цін. І люди більш прискіпливо ставляться до своїх потреб.
Другий тренд – це те, що українці продовжують звертати увагу на бренд: більше половини респондентів сказали, що купують трендові товари і шукають бренди, які вони люблять. Й переважна більшість респондентів підкреслюють, що вони купують саме українські бренди. Основна причина – це підтримка локального виробництва, економіки країни. На другому місці серед причин купувати українські бренди є те, що вони трохи дешевші за міжнародні. Тому це й спосіб заощадження власних коштів", – розповіла Євгенія Близнюк.
Соціологиня додала, що режим раціональних покупок серед українців тримається від 24 лютого і з плином часу навіть посилюється: "Зрозуміло, що ситуація легшою не стає з точки зору фінансової спроможності і люди надають перевагу більш обережній купівельній поведінці".
Читати також: До кінця війни продукти дешевшати не будуть – Михайло Непран
"Також переважна більшість українців продовжують надавати перевагу купівлям в магазинах. Проте доволі велика частка зараз почала купувати продукти та товари не в звичних для себе магазинах, а в місцях, які або по дорозі, або біля яких вони працюють. Сама форма точок закупівлі залишається попередньою, люди не перемикаються, наприклад, на базари, але значно знизився рівень лояльності до конкретної торгової мережі або конкретних магазинів. Перед початком війни ж зазвичай українці мали звичний маршрут, куди вони заходили чи заїжджали, де вони купували для себе товари. Зараз ця лояльність знижується і цей тренд точно пов’язаний зі специфікою в електропостачанні, адже певні магазини працюють, а певні – ні. Тому люди змушені змінювати маршрути та пристосовуватися до поточної ситуації", – розповіла Близнюк.
Також експертка торкнулася питання розподілу витрат на ті чи інші речі, зазначивши, що зростає частка витрат на продукти харчування: "Разом з тим, є дві дуже сталі категорії, які не змінюються під впливом різних обставин, – витрати на дітей та витрати на домашніх тварин. Ці показники демонструють, що у будь–якому разі люди виділяють фіксовану частку бюджету на дітей та домашніх улюбленців".
Наостанок соціологиня додала, що Gradus Research також проводить окреме соціологічне дослідження щодо того, як українці готуються до новорічних та різдвяних свят, проте даних ще немає, адже триває збір інформації.
Катерина Березюк з руху "Чесно" в свою чергу допомогла з аналітикою щодо витрат на новорічні та різдвяні свята, проте не з приватних гаманців українців, а з місцевих бюджетів:
"Цього року витрачали рекордно малі суми: якщо минулого року йшлося про близько 50 млн гривень на 17 міст, то цього року 16 міст витратили з бюджетів менше 200 тисяч гривень. Переважно кошти витрачалися на технічну підтримку, ремонт декорацій та гірлянд, облаштування локацій. Так, Миколаїв витратив 63 тисячі, 50 тисяч – Ужгород, а минулого року все вимірювалося в мільйонах".
"В жодному місті не купували ялинку, іграшки використовували минулорічні. Тому витрати в цьому році дуже символічні, хоча багато кого непокоїло, що не на часі використовувати кошти з бюджету. Було дуже багато й петицій, й опитувань.
В окремих містах дуже активно підключилися місцеві підприємці: у Львові поставили ялинку за кошти приватного бізнесу, у Києві така ж ситуація – й генератор, й гірлянди куплені за кошти підприємців", – зазначила Березюк.
Фото: УНІАН
