"Зовнішнє фінансування складає трохи менше половини того, що ми витрачаємо на видатки. Ми фінансуємо армію за рахунок наших податків, традиційних джерел, тому що партнери не дають нам кошти з державного бюджету на фінансування армії. Практично всі інші видатки фінансуються за рахунок допомоги наших партнерів. Якщо говорити про допомогу і ті джерела, з якими ми отримували кошти, то передусім йдеться про США, потім — про Єврокомісію, яка надає нам макрофінансову допомогу. Також серед великих позичальників є МВФ та його екстрена допомога — цього року ми отримали два транші, а також уряди іноземних держав, які надають допомогу. Без цієї допомоги ми навряд чи б встояли та мали б такий результат, який маємо сьогодні і в економічній площині, і в макрофінансових показниках, і на фронті також", — розповів Данило Гетманцев.
Він додав, що на кінець 2022 року обсяг грантових коштів дещо зріс, зокрема за рахунок допомоги від США, й складає 90 % від всієї допомоги. Що стосується 2023 року, то, як підкреслив Гетманцев, сума, яку пообіцяли США під час візиту Володимира Зеленського, — це допомога в різних формах та різним реципієнтам: "Це допомога не виключно Україні, але й різним партнерам США, якщо ці партнери якимось чином залучені, наприклад, в утримання біженців або якісь програми, які стосуються України. Не всі ці гроші ми отримаємо до бюджету: відповідно до зобов’язань Сполучених Штатів до казни ми маємо отримати 18 мільярдів допомоги, які будуть приходити по 1,5 мільярди щомісяця. Така ж сума допомоги прийде і від Єврокомісії".
"Ці кошти зараховуються до загального фонду держбюджету і використовуються на покриття видатків, які є. Проте структура самого бюджету була погоджена з партнерами: крім армії, другою статтею є соціалка, яка складає до 30 % від всього бюджету. Також — обслуговування боргу. Все інше — це інші програми, які фінансуються з державного бюджету. Зокрема, це допомога бізнесу, фонд з ліквідації наслідків збройної агресії та інші програми, які не є великими, проте вкрай необхідними, аби вистояти.
Тому те, на що ми розраховуємо наступного року, — це МВФ. Щойно ми отримали підтвердження щодо моніторингової місії. МВФ опублікував Меморандум на чотири місяці, що є передумовою для великої програми на 2-3 роки на суму до 20 мільярдів доларів", — пояснив експерт.
Гетманцев розповів, що Україна обов’язково повинна виконати Меморандум МВФ: "В цьому документі є декілька структурних "маяків": три з п’яти стосуються фінансів та податкової політики, в рамках яких ми маємо утримуватися від зниження оподаткування, повинні відновити деякі податкові процедури, наприклад, податкові перевірки, а також — скасувати двовідсоткову пільгову систему єдиного податку, яку ми ввели на початку війни.
Крім цього, ми повинні реформувати систему соціального захисту та забезпечення адресної соціальної допомоги населенню і забезпечити контроль за простроченими податковими зобов’язаннями та заходи контролю та адміністрування з метою збільшення прозорості та обмеження ухилення від оподаткування".
"Також дуже важливий належний аудит та управління фонду, який створений в бюджеті, — фонду ліквідації наслідків збройної агресії", — зазначив політик.
Разом з тим, Меморандум МВФ про економічну та фінансову політику в частини народних депутатів України викликає певну критику. Через них — й депутатка фракції політичної партії "Європейська солідарність" Ніна Южаніна зазначає: "Я перечитала Меморандум і мені здалося, що це просто маніфест чиновників, які в чомусь каються, щось обіцяють. Це складний документ, який абсолютно зрозумілий невеликій кількості експертів, адже з нашого боку це завжди намагання швидко зайти в МВФ".
Читати також: Підсумки товарообігу України за воєнний рік. Які зміни відбулися у сфері міжнародної торгівлі?
"Можливо нам потрібні якісь інші інструменти для відновлення економіки, аніж ті, які бачить МВФ, тому що він базує свою позицію на сталих підходах, зрозумілих для нього. Мені здається, що наш період великої турбулентності створює ситуацію, коли для нас вкрай потрібна зовнішня допомога та відкриття програми з МВФ, але в той же час ми точно не можемо погоджуватись на умови довоєнного часу", — зазначила Южаніна.
Вона додала, що важливим є те, який трудовий, промисловий та аграрний потенціал має нині Україна: "Ми не залишаємося в тих же умовах, які були до війни, й змінюємо пріоритети в економіці. 2023 рік — це рік, коли ми маємо, незважаючи на всі проблеми, які в нас є, розпочати новий шлях відновлення. Тоді в нас є майбутнє. Інакше ми ще довго будемо стояти на місці".
"В Меморандумі зазначено, що, незважаючи на всі зусилля на забезпечення стабільності макроекономічних показників, це може не вдатися. Перший квартал наступного року буде важким, адже ми будемо ліквідовувати наслідки атак на енергетичні структури. Можливо, в 2-4 кварталах ми могли би зростати, але все дуже непрогнозовано.
Тож я висловлююсь критично, адже МВФ повинен зрозуміти, що зараз ми маємо зростити малий та середній бізнес, який проявив себе під час війни найкращим чином", — підсумувала Ніна Южаніна.
Фото: РБК
