Про ситуацію в Криму після влучання у Кримський міст
Кримський міст є символічним об'єктом для Російської Федерації, оскільки вони представляють його для своїх громадян як те, що Крим поєднався з Росією. Відповідно вибух на Кримському мосту зламав 9-річну теорію про те, що Крим — це безпечна територія. Після цього відчуваються перебої з водопостачанням та зростання вартості продуктів не лише в Криму, а й на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Люди жаліються, що саме після вибуху зросла вартість продуктів і медикаментів й почались паузи у постачаннях.
Крім того, той маршрут, який росіяни зазначили як сухопутний, також слабко діє. Водії відмовляються по ньому їхати, тому що він небезпечний. Навіть останній вибух під Мелітополем, коли був зруйнований міст, це доводить. І після цього потік через сухопутний маршрут зменшився.
Окупанти також анонсували запуск поромної переправи, яка не функціонувала понад 3 роки. Зараз вона відновила свою роботу, і там, за їхньою декларацією функціонує шість поромів, але реально працює два, а чотири — постійно у ремонті або немає екіпажу.
Взагалі вибух на Кримському мосту був сигналом, що Крим повертається. Згідно з юридичними документами цей міст взагалі незаконно збудований. Він для нас не існує. Крім того, він шкодить екології. І питання щодо його технічної стійкості також під великим сумнівом. Коли буде льодохід, який раз на десятиріччя відбувається в Керченській протоці, він може зруйнувати Керченський міст. І це небезпечно для людей. Тож російська влада ставить під загрозу життя людей виключно для власного символізму.
Про шкоду Кримського мосту для довкілля
Під час будівництва мосту відбулася руйнація берегової та острівної лінії, яка змінювала течії. Це призвело до зміни умов перебування флори й фауни. Флора і фауна, яка існувала просто зникла або зникає. Крім того, звузився фарватер проходу суден, що також впливає на існування флори та фауни в Керченській протоці.
Про рух населення в Криму
Після 24 лютого почався масовий відтік росіян, які заїхали на територію Кримського півострова після 2014 року. Це пов'язано з наближенням військових дій. Насамперед Крим залишали родини військових та чиновників. Бізнеси, зокрема розважальні центри та спортзали, які були створені під росіян, почали закриватись через відсутність попиту.
Потім цей відтік зупинився, але після перших вибухів на території Кримського півострова він знову поновився. Про це свідчить і закриття бізнесу, і зниження вартості нерухомості в Криму і в регіонах Російської Федерації, які межують безпосередньо з Україною. Тобто мешканці відчувають небезпеку і намагаються виїхати вглиб Росії.
Крім того, якщо простежити новини щодо діяльності окупаційної адміністрації, бачимо, що чиновників, які заїхали до Криму після 2014 року, переводять. Але при цьому не наголошують, що це відбувається у зв’язку з тим, що вони намагаються почуватися більш безпечно.
Водночас варто наголосити, що після звільнення Криму всім громадянам Росії, які заїхали на територію Криму після 2014 року незаконно, буде поставлена вимога залишити територію. Це не депортація, тому що депортація — це злочин. Це насильницьке виселення мешканців цієї території, які там проживали на законних підставах. Але громадяни Росії знаходилися в Криму на незаконних підставах, і вони повинні дотримуватись як українського, так і міжнародного законодавства. Тож дії щодо них будуть вчинятися в межах законодавства.
Зараз Росія намагається нав'язати міф, що це буде депортація з боку України, щоб мобілізувати ці сили, аби відстоювати Росію. Разом з тим, ми помічаємо, що підтримки не відбувається.
Про правовий статус українців, які були вимушені взяти російські паспорти
З 2014 року Україна та світ вважають, що всі громадяни України, які проживають на території Криму, є громадянами України незалежно від того, чи взяли вони так званий "російський паспорт", чи не взяли. Хоча росіяни намагаються використати міф, що українські громадяни, які отримали паспорт РФ, будуть депортовані. Але це не так.
Про переслідування цивільного населення в Криму
Росія усвідомлювала, що спротив на території Криму після початку масштабної агресії буде зростати, тому намагалася залякати проукраїнську активну частину населення. Зокрема, вони арештували громадську журналістку Ірину Данилович, і це показує, що для них неважливо, чи це жінки, чи чоловіки.
Крім того, після вибуху в Новофедорівці вони заарештували 6 мешканців Джанкойського району з-поміж кримських татар, подаючи сигнал кримськотатарській спільноті, що вони продовжать переслідування.
Також ми бачимо вироки, які виносилися протягом 2022 року, зокрема щодо Нарімана Джеляла. Вони є більш суворим, ніж раніше — не менше 15 років. Це відбувається, щоб залякати саме проукраїнську активну частину Кримського півострова.
Також почалися активні переслідування громадських захисників і адвокатів, які були в Криму. Зокрема, трьох кримськотатарських адвокатів було позбавлено ліцензії на ведення діяльності, а також були адміністративні затримання на 10 діб адвокатів, які займали захистом активної проукраїнської частини населення Кримського півострова.
Після 24 лютого на території Росії була введена нова адміністративна відповідальність за дискредитацію російської армії. І показник по Криму є одним з найбільших. Нині розглядаються 209 справ в кримських судах, по них вже є 169 рішень щодо адміністративної відповідальності. Ці справи стосуються не лише дописів у соціальних мережах, а й прослуховування українських пісень, танці під українські пісні на весіллях тощо. За це притягують до адміністративної відповідальності, відбувається закриття бізнесів. Тож переслідування прав людей на території Криму стає все більш жорстким.
Про примусову мобілізацію
Прихована мобілізація відбувалася протягом дев'яти років і активно після 24 лютого 22 року, зокрема залучення цивільних медиків до надання військової допомоги в Донецькій та Луганській областях, а також на території Запоріжжя. Крім того, залучення чиновників на перших етапах також було ніби добровільне, але це було наказом, і також можна вважати, що це вид мобілізації.
Що стосується мобілізації, яка була розпочата у вересні 2022 року, то на території Кримського півострова було мобілізовано офіційно 2,5 тисячі осіб і 500 осіб на території міста Севастополя. Зараз мобілізація незавершена. Це пов'язано з тим, що вона викликала негатив. І хоча Кремль заявляє, що офіційного завершення вона не потребує, але це інструмент використовується для того, щоб надалі приховано мобілізувати людей, якщо буде потреба. Зокрема, очікується подальша хвиля на початку нового року, оскільки зараз вони намагаються мінімізувати негативні наслідки, які отримала Росія після першої хвилі мобілізації.
Крім того, наразі Крим проводить приховану мобілізацію чоловіків шляхом того, що на території Херсонської та Запорізької областей були створені добровольчі батальйони, щоб продемонструвати нібито підтримку місцевого населення, але місцеві мешканці не дуже бажають туди. І саме кримчан як добровольців залучають у ці батальйони.
Також масово відбувається оголошення про набір до самооборони на території Криму. Акцент роблять на забезпеченні правопорядку на території Криму, але надалі ми можемо лише здогадуватися про те, яким буде їх використання.
Крім того, для будівництва фортифікаційних споруд на Запоріжжі та в Донецькій і Луганській областях також залучаються мешканці тимчасово окупованого Криму, аби "війна не прийшла до них".
Про партизанський рух
Опір в Криму був з 2014 року. Попри те, що протягом 9 років Російська Федерація намагається притиснути і обмежити права людей, опір продовжує існувати. Він активізувався після 24 лютого. Крім того, Російська Федерація провівши так звані "референдуми" і створивши окупаційні адміністрації, приєднала території, на яких ведуться бойові дії, а також партизанський рух. Зараз на території Росії відбуваються постійні вибухи, і РФ намагається відволікти увагу від цього, щоб не було багато розмов, що це партизанський рух.
Що стосується спротиву, то Представництво Президента України одразу після початку мобілізації видало рекомендації, як її уникнути. По-перше, потрібно не контактувати з офіційною владою, не брати повістки, змінити номери телефонів та намагатись виїхати за межі Росії, але ця можливість була надалі обмежена, адже Росія заборонила чоловікам виїзд. Також можна виїхати на територію Росії, яка велика, і десь переховуватися. Тиск щодо мобілізації має форму хвилі, тож має спадати.
Мешканці Криму дослухались цих рекомендацій. Був масовий відтік населення з території Криму, зокрема понад 10 тисяч кримських татар залишили Кримський півострів. Ті, хто повертаються, намагаються максимально уникати контактів з офіційною владою. Крім того, якщо пройти медичну комісію, можна знайти багато хвороб, які є в переліку, що дозволяють не бути мобілізованим. Відтак у Російській Федерації була ініціатива переглянути цей перелік, щоб люди не уникали мобілізації.
Про 30-річчя створення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим
Після 2014 року перший офіс був відкритий у Херсоні. У 2019 році він частково перемістився на територію Києва, оскільки всі політичні рішення відбувались саме в центрі столиці. У 2021 році після проведення першого урядового саміту Кримської платформи був відкритий Офіс Представництва і Офіс Кримської платформи в Києві. Після 24 лютого 2022 року офіс в Херсоні тимчасово припинив функціонування у зв'язку з захопленням міста. На даний час місто звільнене і вже відбулися візити. Зараз, виходячи з військової ситуації, будемо слідкувати щодо подальшого відновлення функціонування херсонського офісу.
Представництво Президента — це дорадчий орган при Президентові України щодо території Автономної Республіки Крим, який був створений з метою отримання об'єктивної інформації та ухвалення своєчасних і правильних рішень щодо ініціювання цих рішень саме на території Криму, який є Автономною Республікою. Наразі Представництво відіграє одну з провідних ролей у вирішенні питанні Криму та щодо політико-дипломатичного тиску на Російську Федерацію.
Про майбутнє Криму після перемоги
Завдяки Збройним силам України, ми все-таки повернемось до Криму в 2023 році. Саме Представництво буде займатися реінтеграційними питаннями. Після другого урядового саміту Кримської платформи, який відбувся у серпні, завданням президента було розробити саме бачення майбутнього Криму. Нині експерти працюють у різних групах та напрямках щодо створення бачення, яке планують презентувати на початку 2023 року.
Робота ведеться у таких напрямках, як відновлення публічної влади, щодо судових рішень, щодо власності, щодо того, що робити з громадянами Росії. Щодо того, як ми бачимо територію Криму, то перший час це будуть військові адміністрації. Буде залучення місцевого населення, яке не є колаборантами, оскільки ми розуміємо, що без підтримки і допомоги місцевого населення відновити і швидко реінтегрувати територію Криму не вдасться. Крім того, повна реінтеграція і поверненню Криму може відбутися лише після повернення наших політичних в'язнів, тому робота в цьому напрямку також буде продовжуватись. Тож треба всюди наголошувати і не забувати, що Крим — це Україна.
Фото: Денис Чистіков, facebook.com
