"В зв’язку з обшуками я відчуваю і сором, і розчарування, адже сила, якою є церква, "пішла" в пісок і за ці роки, на жаль, не виховала собі патріотичної пастви, яка би відстоювала інтереси України, а не співпрацювала з нашим ворогом — Росією. Проте друге відчуття — "нарешті". Оскільки інформація про те, що в монастирях, парафіях цієї церкви явно відбуваються не проукраїнські заходи та продається не українська література, була давно. Й нарешті прийшли державні органи, які запитали у цієї церкви, чому це так. Зараз, в часі, коли на карту поставлено сам факт нашого подальшого існування, треба обирати, на чиєму ви боці: чи ви за те, щоб Україна збереглася, продовжувала свій розвиток в загальносвітовому процесі, чи ви — підніжка Москви. Адже вже дев’ять місяців триває "гаряча" фаза, а церква досі не може визначитися. І я вже не кажу про дев’ять років, які тривають з 2014 року", — зазначила Людмила Филипович.
Вона розповіла, що в релігієзнавстві є поняття "квазі-релігія", коли релігійна течія огортає себе в релігійні шати, проте не має внутрішнього змісту. Саме воно, на її думку, відображає сутність православ’я Московського патріархату: "Така релігія не має внутрішнього змісту, який закладався в момент повстання християнства. Це стосується не лише християнства і не лише Московського патріархату. Існує багато утворень під буддійськими прапорами, під ісламськими — нібито вважають себе релігійними структурами, а насправді вони такими не є.
Вважається, що навіть комуністична доба витворила своєрідну релігію "комунізм" і всі атрибути цієї релігії були в наявності. Йдеться, наприклад, про святе місце, де знаходиться засновник цієї псевдорелігії, поклоніння йому з безкінечними чергами".
"Щодо того, що буде з УПЦ МП далі, то я вважаю, що в українському законодавстві було достатньо законів та юридичних підстав, користуючись і виконуючи які, можна було притягнути до відповідальності цю структуру. Проте наголошу на тому, що коли сьогодні здійснюються обшуки, а хтось вважає, що це просто ознайомлення з діяльністю цих парафій чи монастирів, то зверну увагу, що люди переслідуються не за віру. Засуджений священик, якого, кажуть, вже обміняли на американського вояку, був засуджений не як священик і навіть не під його церковним ім’ям. Його судили як громадянина України, який здавав позиції ЗСУ. Він виявився й не дуже добрим православним християнином, але й поганим громадянином", — зазначила релігієзнавиця.
Разом з тим, наостанок Людмила Филипович зазначила, що кожен священик або вірянин УПЦ МП має шанс на зміну своєї позиції: "Християнство — це релігія, яка передбачає духовні зміни, духовне зростання особистості. Воно закликає, що якщо ти бачиш якусь несправедливість чи неправду або й береш в ній участь, — покайся. Адже те ж сходження духа святого — це ніщо інше, як зміна єства людини. І в кожного православного є така можливість".
Фото: СБУ
