"Ця пісня є про те, про що ми завжди думаємо, коли залишаємося сам на сам з собою. Автором тексту є мій дуже великий друг і дуже глибока людина Євген Тріплов. Якось я розмовляла зі своїм другом Вітьою "Смурфіком" у відеочаті. Він військовий і "Смурфік" – це його позивний. І він мені каже: "Знаєш, мені так замало спілкування з тобою". І якраз з цього моменту, після цієї фрази почала з’являтися ідея до пісні. Потім я розповіла цю розмову Жені, і він сказав: "Так, Віко, під час війни нам дійсно замало хвилин бути разом. Таке враження, що нам замало одне одного, замало спілкування. Багато хто поїхав за кордон, ми всі розкидані і шукаємо гарних новин. Хоч їх, можливо, й замало, але скоро їх буде багато, і буде одна, на яку всі чекають".
Й так і є: ми ніби всі разом, але кожен у собі один. І в кожного в голові, я впевнена, проскакують думки, типу "може, я замало допомагаю, замало молюся". Хтось думає: "Як же мені замало спілкування з кимось". Ось так і відбулося написання пісні. І Євген, у нього є такий дар, що він вміє відчувати людей, ситуацію і складати це в неймовірні вірші.
Співаю її також в пам’ять про мого друга Даглій Віктора з позивним "Смурфік", який, на превеликий жаль, загинув 12 листопада під Бахмутом від мінометного обстрілу. Мені його дуже-дуже не вистачає", – розповіла Victoria NIRO в ефірі шоу "Селекція" на радіо "Промінь".
Фото: facebook.com/iamVictoriaNIRO
