Як нині розслідуються "справи Майдану" і до яких висновків вже прийшли
Щодо ключових злочинів, то значна кількість "справ Майдану" вже передана до суду і упродовж тривалого часу розглядаються. Нині в судах розглядаються 120 судових справ, по яких притягнуто до відповідальності, тобто є обвинуваченими 247 осіб. Стосовно цифр по Офісу Генерального прокурора, є 26 обвинувальних вироків щодо таких осіб. Частина осіб відбувають покарання.
Під час подій Майдану було вчинено близько чотирьох тисяч злочинів. По окремих злочинах, які були вчинені в умовах неочевидності, тобто за відсутності очевидців, і за значної кількості концентрації правоохоронців різних підрозділів на місці вчинення злочину за відсутності, розслідування ще триває. Зокрема, це стосується і окремих вбивств 18-го лютого, а також перших вбивств 21-го січня.
Крім того, по 51 кримінальному провадженню ми наразі здійснюємо досудове розслідування. На сьогодні в цих впровадженнях притягнуто до кримінальної відповідальності ще 96 осіб.
Фото: АР
Про провадження щодо організаторів злочинів
Якщо говорити про рівень високопосадовців, тобто вищої ланки держави, то раніше ми повідомляли, що завершено кримінальне провадження відносно колишніх президента України, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки та ще семи високопосадовців по подіях організації ними у період з 18 по 20 лютого 2014 року умисних вбивств, замахів на вбивство та терористичного акту. Це провадження досить об’ємне та нараховує понад півтори тисячі томів. Там ще з кінця минулого року триває ознайомлення з цим провадженням сторони захисту. Однак суспільство цікавить, коли воно буде скеровано до суду.
Тож я хотів би нагадати, що це провадження готове, сторона захисту з ним знайомиться, і наразі, оскільки у нас були підстави вважати, що сторона захисту зволікає з ознайомленням з матеріалами справи, ми звернулись до суду і через суд обмежили терміни ознайомлення зі справою стороні захисту. Таким чином це провадження щодо організаторів злочинів у першій половині наступного року буде скеровано до суду.
Що стосується виконавців злочину, то у провадженні щодо масових розстрілів 20 лютого у Святошинському суді відбулося останнє засідання. П’ять працівників спецроти "Беркуту" обвинувачуються в умисних вбивствах, замахах на вбивство і терористичному акті. Інкримінують 48 вбитих та 80 замахів на вбивство, тобто це особи, яким заподіяно вогнепальне поранення. По цій справі суд пішов у нарадчу кімнату, і наступного року по ній ми очікуємо вироку.
Фото: Владислав Мусієнко
Що загрожує розслідуванню "справ Майдану"
Умови воєнного часу ускладнили реалізації певних процесуальних процедур, однак розслідування триває і не зупиняється.
Є момент, який показує ставлення керівництва держави до "справ Майдану". Коли 24 лютого розпочалась війна Російської Федерації проти України, в Офісі Генерального прокурора від самого ранку була нарада. І Генеральний прокурор наголосила, що структура має працювати, і щоб не відбувалось в країні та Києві, і всі мають залишатися на місцях. Так було, але за 3 години куруючий заступник Генерального прокурора мені зателефонував і сказав, що потрібно забезпечити евакуацію "справ Майдану". Тоді більше тисячі томів, які були у прокурорів, були завантажені у відповідний транспорт і вивезені в безпечне місце. Звісно, надалі справи було повернуто до Києва і розслідування продовжилися.
Часто розставляються акценти, що ніби це нині відійшло на другий план. Але цей конкретний випадок показує, що справи досі залишаються в основних пріоритетах. Тож я не бачу моментів, які б суттєво перешкоджали розслідуванню.
Цього року ми вже повідомили про підозру ще 27 особам, тобто притягнули до кримінальної відповідальності. Якщо говорити про кількість осіб, щодо яких обвинувальні акти скеровано до суду, то цього року цих осіб навіть на третину більше ніж попереднього року. Цьогоріч ми направили обвинувальні акти щодо 50 осіб, а минулого року їх було 38.
Читайте також: "Першу європейську коаліцію на підтримку України намагався створити ще Пилип Орлик" — історикиня Тетяна Таїрова-Яковлєва
Що заважає, аби винні були покарані
У нас вже є 26 вироків. Це мало, але вони стосуються майже кожного епізоду тих подій Майдану, які відбувалися. Тобто оцінка судами дана, і ряд осіб відбуває покарання. Тобто говорити про явище загального саботажу судової системи було б несправедливо і неправильно.
Водночас ні в нас, ні в потерпілих не викликає розуміння невиправдано тривалий розгляд частини "справ Майдану". Тобто є справи, які об'єктивно слухаються тривалий час, враховуючи кількість епізодів, зокрема справа по розстрілах на Інститутській 20 лютого, яка розглядалася 6 років, але там 128 епізодів злочинів. Тобто логічно, що таке обсяжне провадження мало б стільки часу слухатися. Але там засідання призначалися та проводилися один-два рази на тиждень, тобто можна умовно говорити про зразково організований розгляд справи.
Натомість є нескладні за своєю криміналістичною характеристикою одноепізодні справи, які навіть не пройшли стадію підготовчого провадження чи пройшли її нещодавно. Справа навіть без вирішення питання щодо призначення обвинувального акту до розгляду 5-6 років перебуває на підготовчій стадії. Це ситуація, яка нічим не може бути виправдана. Це є порушенням розумних строків розгляду. І щодо таких справ і ми можемо говорити, що дійсно присутні обставини, які свідчать про те, що без будь-яких об’єктивних причин справа не розглядається.
Фото: Reuters
Чому затягується розгляд справ
Є випадки, коли судді порушують розумні строки розгляду. Тоді алгоритм такий. Спочатку прокурори подають клопотання про дотримання розумних строків розгляду. Якщо ці клопотання не спрацьовують, то ми звертаємось зі скаргами до Вищої ради правосуддя. Це було, коли вона ще працювала. Ми подали за весь час 50 скарг. І лише по одній було реагування. Інші або тривалий час не розглядалися Вищою радою правосуддя, або нам відмовляли. Тому нині ми розраховуємо на переформатування Вищої ради правосуддя і що вона буде чути наші доводи у випадках, коли справді не дотримуються розумні строки.
Були й інші причини. Навіть якщо суддя налаштований слухати справу у розумні строки і сумлінно до цього ставиться, є чимало кримінально-процесуальних механізмів, які Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє використовувати стороні захисту для затягування процесу. Це так звані "процесуальні диверсії". Це і заявлення завідомо необґрунтованих клопотань, і неявка на судове засідання адвокатів то одного, то іншого обвинуваченого тощо. На сьогодні це фактично один з легалізованих стандартів адвокатської тактики, яка використовується в "справах Майдану". І це дуже сильно зумовлює в тих справах, де сторона захисту хоче використати такий інструментарій, щоб справи не рухались роками. Таких прикладів чимало.
І тут, на мою думку, єдиний механізм, який може змінити ситуацію, — це зміни до кримінально-процесуального законодавства. Закон не повинен розрахувати на сумлінного адвоката чи прокурора. Закон має унеможливити використання таких механізмів. Тому свого часу ми ініціювали законопроєкт, який до війни пройшов у першому читанні, але надалі не розглядався.
Фото: Укрінформ
Про зміни до Кримінально-процесуального кодексу України
Що стосується спеціальної процедури досудового розслідування та судового розгляду, то ці зміни дали величезний поштовх щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які переховуються від слідства та суду на території держави-агресора. Тобто ми змогли повноцінно використовувати інструментарій спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду, щоб по цих особах можна було отримати остаточні судові рішення. Ця процедура дає можливість, щоб був вирок, зокрема щодо високопосадовців. Тобто єдина юридично значуща оцінка події.
Є зміни, які не сприяють, а навіть перешкоджають розгляду справ, зокрема правки Лозового, які створили правову невизначеність щодо застосування процедури і суттєво відкинули не лише "справи Майдану", а й будь-які кримінальні провадження.
Водночас нам би хотілося, щоб були передбачені граничні терміни щодо стадій судового провадження. На мою думку, це забезпечило б дотримання розумних строків, зокрема суд мав би призначати судове засідання не раз на два-три місяці, як це робиться в окремих справах, а з такою періодичністю, щоб забезпечити дотримання цього граничного терміну.
Крім того, є стадія підготовчого провадження, на якій взагалі не вирішується питання про винуватість. Вона могла б відбуватись в режимі письмового провадження протягом 15 днів. На цій стадії визначається лише щодо того, чи призначати обвинувальний акт до розгляду, чи ні. Нині кримінально-процесуальний закон передбачає стільки вимог, що дає можливість учасникам стабільно її зривати. І справа на підготовчій стадії може перебувати 4-5 років, поки вона не перейшла до розгляду по суті.
Тож для того, щоб ми могли швидше рухатись і були вироки в більш розумні строки, необхідні кардинальні системні зміни до кримінально-процесуального закону. Мені здається, закон простіше змінити, ніж свідомість окремих учасників процесу.
Фото: Yannis Behrakis, Reuters
Чи можуть справи втратити термін свого розгляду і винні не будуть покарані
Щодо термінів давності по тяжких злочинах, то вони складають 10 років, тож такий ризик є. І Це не стосується вбивств, терористичних актів, тобто особливо тяжких злочинів. Наприклад, по злочинах, які передбачають покарання у виді довічного позбавлення волі, взагалі немає строків давності. Тобто щодо подій, внаслідок яких загинули учасники акції протесту чи правоохоронці, то там немає ризику того, що строки давності спливуть.
Тож, починаючи з 30-го листопада 2023 року, закінчаться терміни давності по таких злочинах. Це величезна проблема. Близько 70 проваджень, які нині знаходиться в судах, стосуються не особливо тяжких злочинів. І надзавдання прокурорів та суддів, щоб до 30-го листопада 2023 року ці справи заслухати і по них було остаточне та справедливе рішення.
Водночас цей ризик не стосується високопосадовців чи будь-яких інших осіб часів, які ухиляються від слідства та перебувають у розшуку. Адже закон передбачає, що якщо особа переховується, то перебіг термінів давності припиняється. Цих осіб і надалі можна буде притягнути до кримінальної відповідальності.
Фото: ера
Про силовиків, проти яких здійснювалися злочини
По одній із таких страв обвинувальний акт передано до суду. Тобто вона перебуває на судовій стадії. Ще по одній справі ми завершуємо досудове розслідування і так само передамо її до суду. По інших справах, якщо недостатньо доказової бази, розслідування триває. Проблема в тому, що не всі правоохоронці, які є постраждалими, співпрацюють зі слідством і зацікавлені у встановленні обставин тих подій, які відбувалися.
Фото: Мстислав Чернов
