"Танцюй зі мною": присвята Грузії під час нападу Росії
Й текст, й музику цієї пісні написав Місько. Вона була присвячена нашим грузинським сестрам під час першої агресії, інвазії Росії в Грузії. Йшлося про дівчат, які були змушені йти на війну. Це було тоді болючим, але достатньо далеко і ми, можливо, до кінця не розуміли про що мова. Але Місько переживав з цього приводу і були концерти на підтримку Грузії, в яких ми брали участь.
Пізніше ця пісня увійшла до нашого спектаклю "Декалог. Локальна світова війна". Цей спектакль ми зробили в 2013 році, тобто ще перед першою інвазією Росії в Україну. В ньому йшлося про Другу світову війну, дівчат, які пішли в УПА.
А тепер я у Варшаві роблю цей спектакль з польськими акторами і текст пісні "Танцюй зі мною" перекладений польською мовою. 10 грудня буде прем’єра й ця пісня звучатиме тут, в Польщі.
"Ми помрем не в Парижі"
Зараз можна знімати про 90-ті та те, який це був складний час. Але ми цього не відчували, скоріше він був складним для нашим батьків, ніж для нас. Це був прекрасний час, прийшла свобода, за яку боролися покоління, демократія, незалежність — і ми почували себе причетними, що ми творимо свій час, країну та мистецтво, яке хочемо.
Безперечно, пісня "Ми помрем не в Парижі" — це про любов і Місько часто вибачався, коли ми перетиналися з Наталкою Білоцерківець на вечорах, концертах і казав, що це вірш Наталки, а не тільки пісня. Але пісня щемка.
"Госпітальєрка": пісні на вірші, написані під час війни
Місько дуже любив поезію й був ходячою енциклопедією, передовсім української поезії. Він стежив за поетами й в інтернеті, й ми купували величезну кількість поетичних збірників і молодих, і найвідоміших авторів. Також Місько весь час звертався й до класики.
Зараз я переслуховую весь доробок Міська і в ньому є багато пісень про війну, зокрема, й до 2014 року. Навіть "Госпітальєрка" Сергія Жадана написана написана задовго до 24 лютого. Вона дуже щемка і він перетворив її на мініпоему.
Місько не був просто співаком, поетом чи актором. Для нього передовсім важила громадянська позиція: він пішов на Майдан, всі революції, завжди висловлював свою позицію.
З 2014 року війна до Харкова була дуже близько і потім всі львівські друзі були дуже здивовані, як ми жили з цими валізками. Війну були чути дослівно: перші біженці з Донецької та Луганської областей приїжджали перш за все в Харків. Тому інакше бути й не могло.
"Так ми добре собі йшли"
Це теж Міськовий текст, але там є прозова цитата Юрія Андруховича. Це були експерименти Міська зі словом, з літературою.
На цю пісню є кліп, який є одним з найкращих українських кліпів за весь час. Мотором і спонсором цієї роботи був Марко Галавай, якого також вже немає з нами. Це був наш ровесник з Філадельфії, який приїхав в Україну і закохався в цю музику, цю пісню.
Тому Марко знайшов шалений на той час бюджет — 36 тисяч доларів, які були просто неймовірними грошима для зйомок кліпу.
Кліп знімався у Василькові. Вони всі приїхали до Києва, довго сиділи, до ранку і потім Марко викликав таксі, аби поїхали у Васильків. Всіх було, звісно, значно більше, ніж можна їхати в легковому авто і водій обурився, сказавши, що він - не автобус. А Марко сказав: "Сьогодні ти - автобус". І вони поїхали.
Фото: Історична правда
