Про Дунайський судноплавний шлях для України
"За роки незалежності Україна використовувала для транспортування річки дуже небагато. За окремими дослідженнями, це лише 0,2% від можливостей перевезення річками. Але ж ми маємо такі потужні артерії, як Дунай, Дніпро, Південний Буг, ці річки ми справді можемо використовувати як для внутрішнього транспортування, так і для торгівлі з іноземними країнами.
З початком великої збройної агресії проти України були фактично заблоковані усі порти Чорного моря, тому вивозити сільськогосподарську продукцію стало неможливо. Почали шукати шляхи і знайшли варіант Дунайських портів. Продукцію можна постачати не тільки через Чорне море, а й вгору за течією річки Дунай, адже Україна є однією з Дунайських країн".
Чи може Дунайський шлях стати альтернативою до морських перевезень
"Він може стати не так альтернативою, як паралельним шляхом перевезення продукції, що виробляється в Україні. Особливо в цьому зацікавлений наш сільськогосподарський сектор. Ми бачили до війни, що робилося на дорогах Миколаївщини та Херсонщини, зокрема біля портів "Південний" чи "Миколаїв", коли безліч вантажівок стояли в кілометрових чергах, аби вивезти продукцію. Це добре, що наше сільське господарство виробляє стільки продукції, але погано, що ми не можемо забезпечити логістику перевезень. Думаю, що розвиток логістики зараз на Дунаї сприятиме тому, що ми розвантажимо південні порти і будемо транспортувати продукцію як вгору за течією до європейських країн, так і в Чорне море, коли стабілізується ситуація. Ми зараз вже бачимо, що українська сільгосппродукція користується великим попитом на світовому ринку, є можливість це розвивати завдяки погодним умовам і родючим землям. Головне ― покращити менеджмент і логістику постачання продукції. Тут велике значення має розвиток портів Дунаю".
Про стан і перспективи річкового флоту України
"У трьох наших портах на Чорному морі ми робимо сьогодні 5 млн тонн вантажообігу, а фахівці вважають, що можемо робити вдвічі більше. Проблема була в тому, що росіяни гальмували інспекцію суден, які мали пройти через Мармурове море до Чорного для завантаження. Тому згадані вище 2 млн тонн вантажообігу ― це не стеля для Дунайських портів. Але порти треба зробити привабливими, щоб туди заходили й іноземні судна. Тут треба попрацювати. Адже сьогодні є багато скарг на велику кількість сплат, отже, з точки зору адміністрування, це не найкращі порти. Мої однокласники, які залишили військову службу й пішли працювати у цивільне судноплавство, розповідали, що для заходу в порти треба сплачувати великі суми. До того ж залишилося дуже небагато суден під українським прапором. Кількість суден Чорноморського пароплавства, яке існувало до 1991 року, скоротилась у сотні разів. Це треба відновлювати і відроджувати. Для нашої держави було б дуже вигідно, щоб перевезення по Дунаю здійснювали саме українські судна і сплачували за цю роботу податки. До речі, два роки тому було ухвалено Закон "Про внутрішній морський транспорт", аби стимулювати судноплавство внутрішніми водами України".
Про вплив річкового судноплавства на роботу "зернового коридору"
"Зараз у Стамбулі почалися перемовини щодо продовження "зернової ініціативи". Думаю, якщо пропозиція про "Дунайський зерновий шлях" була озвучена, то її внесуть для розгляду, разом із пропозицією включити до угоди Миколаївський морський порт".
Читати також: Чи буде продовжено "зернову ініціативу" ― Український клуб аграрного бізнесу
Фото: agronews.ua